СКЛАД

координаційної комісії з питань соціального захисту населення

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

про координаційну комісію з питань соціального захисту населення

 Загальні положення

1.1. Координаційна комісія з питань соціального захисту створена при виконавчому комітеті Ужгородської міської ради (надалі комісія) з метою прийняття рішень щодо надання матеріальної допомоги малозабезпеченим мешканцям міста, які зареєстровані в м. Ужгород, за рахунок міського бюджету та поселення в Ужгородський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) як виняток.

1.2. У своїй діяльності комісія керується Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

2. Основні завдання

Комісія розглядає заяви мешканців міста щодо надання матеріальної допомоги та поселення як виняток в Ужгородський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

3. Діяльність комісії

3.1. Комісія утворюється у складі 9-12 осіб. До складу комісії входять за посадою: начальник управління праці та соціального захисту населення , начальник відділу у справах осіб з інвалідністю та ветеранів, головний спеціаліст відділу, представник департаменту фінансів та бюджетної політики, директор Ужгородського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також працівники Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Крім того, до складу комісії входять  представники громадських організацій.

3.2. Склад комісії затверджується рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

3.3. Комісію очолює голова, який за посадою є заступником міського голови.

3.4. Формою роботи комісії є засідання, які скликаються секретарем комісії за наявності заяв мешканців міста, що надійшли на розгляд комісії.

3.5. Засідання комісії та прийняті рішення оформлюються протоколом, який веде секретар комісії. Засідання є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини загальної кількості членів комісії. Рішення приймаються простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії.

3.6. Головуючим на засіданні є голова комісії. У разі відсутності голови комісії засідання веде  його заступник.

3.7. Протокол засідання підписується головуючим на засіданні та секретарем комісії. Рекомендації або загальна думка більшості членів, присутніх на засіданні, стисло формулюються у протоколі засідання.

3.8. Рішення комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.

3.9. Окрема думка члена комісії, який голосував проти прийняття рішення, заноситься до протоколу.

3.10. На підставі рішень комісії, у разі згоди з ними, управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради готує списки щодо надання матеріальної допомоги та поселення в Ужгородський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) як виняток.

3.11. Організаційне забезпечення діяльності комісії здійснюється управлінням праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради

3.12. На своїх засіданнях комісія розглядає та заслуховує заяви громадян щодо надання матеріальної допомоги та поселення в Ужгородський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) як виняток.

3.13. На засіданнях комісії  можуть бути розглянуті і інші питання, віднесені законодавством до компетенції комісії.

3.14. Підставою для розгляду справ є звернення та документи, що подаються громадянами, виконавчими органами Ужгородської міської ради, підприємствами, організаціями та установами різних форм власності, інформація членів комісії.

4. Функціональні обов’язки членів комісії

4.1.  Голова комісії:

– організовує роботу комісії, проводить її засідання, підписує протоколи засідань;

– дає доручення членам комісії та контролює їх виконання.

4.2. Секретар комісії:

– веде діловодство комісії, оформляє та підписує протоколи засідань комісії;

-веде прийом громадян, надає роз’яснення з питань, що стосуються діяльності комісії;

– інформує голову  комісії щодо питань, що стосуються роботи комісії.

4.3. Заступник голови комісії:

-виконує обов’язки голови комісії, у разі відсутності голови або неможливості здійснення ним своїх повноважень;

-здійснює контроль за виконанням рішень комісії та доручень голови;

-у разі відсутності секретаря комісії, призначають особу з членів комісії для тимчасового виконання його функцій.

4.4. Члени комісії:

– беруть участь у засіданнях комісії;

– виконують доручення голови комісії.

4.5. Комісія здійснює свою діяльність гласно, відкрито, на принципах демократичності та колегіальності.

5. Порядок надання матеріальної допомоги

Допомога надається один раз у рік малозабезпеченим громадянам у разі тривалої хвороби, пенсіонерам, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та непрацюючим малозабезпеченим особам, які отримують пенсію та/або державну соціальну допомогу відповідно до Законів України,  якщо розмір таких виплат у місяці, що передує місяцю звернення, не перевищує двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Допомога надається на підставі особистої заяви, а інвалідам та дітям-інвалідам- на підставі особистої заяви одного з батьків, опікуна чи піклувальника (законного представника). До заяви додають копії: паспорта, пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

СКЛАД

комісії  з питань координаційної діяльності з надання

населенню соціальних допомог та житлових субсидій

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

про комісію з питань координаційної діяльності з надання населенню соціальних допомог та житлових субсидій

 Загальні положення

1.1. Комісія  з  питань  координаційної діяльності з наданню населенню соціальних допомог та субсидій (надалі комісія) утворюється рішенням виконавчого комітету з метою розгляду та практичного вирішення питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, надання пільг та житлових субсидій у випадках, віднесених чинним законодавством України  до компетенції комісії.

1.2. Правовою базою діяльності комісії є Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, розпорядження голови обласної  державної адміністрації та рішення виконкому.

1.3. Склад комісії затверджується рішенням виконавчого комітету;

1.4. Комісія може розглядати питання  надання  державної соціальної допомоги  малозабезпеченим сім’ям, надання населенню пільг та житлових субсидій у присутності заявника, або без його присутності згідно з поданими документами.

1.5. Засідання комісії проводяться  не рідше 1 разу на місяць.

2. Функції комісії

2.1. Виходячи з конкретних обставин, що склалися в окремих випадках, комісія розглядає заяви, приймає рішення про призначення житлових субсидій у ситуаціях , визначених законодавством.

2.2. За  рішенням комісії  може  призначатись державна  соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям..

2.3. Комісія розглядає  заяви громадян з питань надання пільг за адресою фактичного місця проживання на оплату житлово-комунальних послуг, послуг зв`язку, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

2.4. Рішення про призначення державної соціальної допомоги, пільг  та житлових субсидій у вищезазначених випадках приймаються на підставі обстеження матеріально-побутових умов проживання  сім’ї, яка звернулась  за призначенням різних видів допомог.

2.5. Рішення  комісії  є  правомірним,  якщо  за  нього  проголосувало більше  половини  її  членів,  присутніх  на  засіданні.

2.6. В окремих випадках, виходячи з конкретних обставин, субсидії можуть призначатися непрацездатним особам, які проживають самі, на понаднормову площу житла за рішеннями комісії, але не більше як :

120 м. кв. площі  на власний будинок;

80 м. кв. площі квартири.

СКЛАД

комісії з питань, пов’язаних зі встановленням статусу учасника війни

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

про комісію з питань,

пов’язаних зі встановленням статусу учасника війни

1. Загальні положення

1.1. Положення про комісію з питань, пов’язаних із встановленням статусу учасника війни, відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі Положення) регламентує порядок утворення та діяльності комісії щодо встановлення статусу учасника війни особам, які народилися до 31 грудня 1932 року включно і з поважних причин не мають можливості подати документи, що підтверджують факт роботи в період Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією 1941 -1945 років, та встановлення статусу учасника війни працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23. 09. 2015 р. №739.

1.2. Комісія  утворюється рішенням виконавчого комітету.

1.3. Комісія у своїй роботі керується Конституцією України, Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Постановою Кабінету Міністрів України від 23. 09. 2015 року №739, Типовим положенням про комісію для розгляду питань, пов’язаних зі встановленням статусу учасника війни, відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, затвердженим наказом Міністерства соціального захисту населення України від 30.05.1996 №79 (у редакції наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 06.08.2003 №218), іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

2. Повноваження комісії

2.1. Комісія організовує прийом заяв, документів та інших доказів громадян, веде облік цих документів, їх розгляд та приймає рішення щодо надання або відмови у наданні статусу учасника війни.

2.2. Комісія несе відповідальність за прийняті нею рішення. Рішення комісії підписують голова і секретар комісії та скріплюють їх гербовою печаткою управління праці та соціального захисту населення.

2.3. Комісія уважно вивчає документи, заслуховує пояснення громадян, свідків, представників державних органів і громадських організацій, рад ветеранів, досліджує інші докази, необхідні для встановлення статусу учасника війни, та в 10 – денний термін із дня прийняття документів приймає відповідне рішення, про що інформує заявника.

2.4. У разі виникнення спірних питань. комісія зобов’язана подати матеріали зі своїми пропозиціями і рекомендаціями для розгляду до обласної комісії у 10 – денний термін із дня прийняття рішення.

2.5. Рішення комісії щодо встановлення статусу учасника війни зберігаються в окремих справах загального діловодства як обов’язкові документи.

2.6. Комісія в обов’язковому порядку розглядає питання встановлення статусу учасника війни на своєму засіданні. Засідання проводяться у разі потреби.. Засідання комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше 2/3 загальної кількості членів комісії. Засідання комісії проводиться відкрито.

2.7. На підставі рішення комісії  управлінням праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради учасникам війни видаються посвідчення в порядку та за формою, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.05. 1994 № 302 „Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни”.

3. Права комісії

3.1. Комісія має право робити запити в установи, організації та підприємства незалежно від форми власності та підпорядкування з метою надання допомоги громадянам у розшуку необхідних документів про роботу в роки війни, а також перевіряти достовірність видачі документів, вимагати від громадян додаткові документи при вирішенні питання встановлення статусу учасника війни.

            3.2. Комісія має право розглядати справи громадян без їх присутності на підставі поданих документів.

СКЛАД

опікунської ради з питань опіки та піклування над недієздатними та обмежено дієздатними особами

Члени опікунської ради:

 ПОЛОЖЕННЯ

про опікунську раду з питань опіки та піклування над недієздатними та обмежено дієздатними особами

1. Загальні положення

1.1. Опікунська рада з питань опіки та піклування над недієздатними та обмежено дієздатними особами при виконавчому комітеті міської ради (надалі – опікунська рада) є дорадчим органом і створена з метою надання допомоги виконавчому комітету у здійсненні ним функцій як органу опіки та піклування над недієздатними та обмежено-дієздатними громадянами міста Ужгород.

1.2. У своїй діяльності опікунська рада керується Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.99 №34/166/131/88 „Про затвердження Правил опіки та піклування”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.99 за № 387/3680, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами чинного законодавства України.

2. Основні завдання

Опікунська рада надає допомогу виконавчому комітету у здійсненні ним функцій як органу опіки та піклування щодо соціально-правового захисту недієздатних та обмежено дієздатних громадян міста.

3. Діяльність опікунської ради

3.1. Опікунська рада утворюється у складі 9-15 осіб. До складу опікунської ради входять за посадою: представники відділу охорони здоров’я , управління праці та соціального захисту населення,   управління правового забезпечення міської ради, а також працівники Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Крім того, до складу опікунської ради входять представники установ, підприємств та організацій міста за згодою.

3.2. Склад опікунської ради затверджується рішенням виконавчого комітету міської ради.

3.3. Опікунську раду очолює голова, який за посадою є заступником міського голови.

3.4. Формою роботи опікунської ради є засідання, які скликаються секретарем опікунської ради за наявності двох і більше заяв, що надійшли на розгляд опікунської ради.

3.5 За рішенням голови опікунської ради засідання може бути проведено позачергово.

3.6. Засідання опікунської ради та прийняті рішення оформлюються протоколом, який веде секретар опікунської ради. Засідання є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини загальної кількості членів опікунської ради. Рішення приймаються простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів опікунської ради.

3.7. Головуючим на засіданні є голова опікунської ради. У разі відсутності голови опікунської ради засідання веде один із його заступників.

3.8. Протокол засідання підписується головуючим на засіданні та секретарем опікунської ради. Рекомендації або загальна думка більшості членів опікунської ради, присутніх на засіданні, стисло формулюються у протоколі засідання.

3.9. На засідання опікунської ради запрошуються особи, розгляд заяв яких включено до порядку денного. За згодою членів опікунської ради окремі заяви можуть розглядатися за відсутності заявників. Сторонні особи можуть бути допущені на засідання опікунської ради  за її рішенням.

3.10 Рішення опікунської ради приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів ради, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови опікунської ради.

3.11. Окрема думка члена опікунської ради, який голосував проти прийняття рішення, заноситься до протоколу.

3.12. Рішення опікунської ради носять рекомендаційний характер для органу опіки та піклування  міської ради. На підставі цих рішень управління праці та соціального захисту населення, відділ охорони здоров’я  міської ради готують відповідні проекти рішень  та подають їх на розгляд виконавчого комітету.

3.13. Голова, його заступники, секретар та члени опікунської ради беруть участь у її роботі на громадських засадах.

3.14. Організаційне забезпечення діяльності опікунської ради здійснюють Ужгородський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) та управління праці та соціального захисту  міської ради.

3.15. Опікунською радою розглядаються питання про надання до судових органів висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опіки над недієздатною особою та призначення піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності, а також питання, що стосуються забезпечення майнових і житлових прав та інтересів осіб, яких рішенням суду визнано недієздатними (обмежено дієздатними) і яким призначено опікуна (піклувальника).

3.16. На своїх засіданнях опікунська рада розглядає та заслуховує:                 – інформацію про використання опікунами (піклувальниками) пенсій, що отримують підопічні, прибутків від їхнього майна та грошових вкладів;

– звіти опікунів (піклувальників) про виконання покладених на них обов’язків;

– звіти про збереження та охорону майна, що належить підопічним.

3.17. На засіданнях опікунської ради для надання допомоги органам опіки та піклування можуть бути розглянуті інші питання, віднесені законодавством до компетенції органів опіки та піклування.

3.18. Підставою для розгляду справ є звернення та документи, що подаються громадянами, виконавчими органами  міської ради, підприємствами, організаціями та установами різних форм власності, інформація членів опікунської ради.

3. Функціональні обов’язки членів опікунської ради

4.1. Голова опікунської ради:

– організовує роботу опікунської ради, проводить засідання опікунської ради, підписує протоколи засідань;

– веде прийом громадян з питань, що стосуються діяльності опікунської ради;

– дає доручення членам опікунської ради та контролює їх виконання;

– представляє опікунську раду в установах, організаціях, підприємствах з питань, що належать до її компетенції та повноважень.

4.2. Секретар опікунської ради:

– веде діловодство опікунської ради, оформляє та підписує протоколи засідань опікунської ради;

– веде прийом громадян, надає роз’яснення з питань, що стосуються діяльності опікунської ради;

– готує витяги з протоколів засідань опікунської ради та довідки з питань, що розглядалися;

– інформує голову опікунської ради щодо питань, що стосуються роботи опікунської ради;

– здійснює, у межах своїх повноважень, зв’язок між виконавчими органами  міської ради, фізичними та юридичними особами з питань, що стосуються діяльності виконавчого комітету, як органу опіки та піклування.

4.3. Заступники голови опікунської ради:

– виконують обов’язки голови опікунської ради, у разі відсутності голови або неможливості здійснення ним своїх повноважень;

– здійснюють контроль за виконанням рішень опікунської ради та доручень голови;

– організовують обстеження житлово-побутових умов проживання недієздатних (обмежено дієздатних) та інших категорій громадян;

– у разі відсутності секретаря опікунської ради, призначають особу з членів опікунської ради для тимчасового виконання його функцій.

4.4. Члени опікунської ради:

– беруть участь у засіданнях опікунської ради;

– виконують доручення голови опікунської ради.

4.5. Опікунська рада під час виконання покладених на неї завдань співпрацює з громадянами, установами, організаціями, підприємствами різних форм власності.

4.6. У разі необхідності управління правового забезпечення  міської ради надає правову допомогу з питань, що віднесені до діяльності опікунської ради.

4.7. Опікунська рада здійснює свою діяльність гласно, відкрито, на принципах демократичності та колегіальності.

СКЛАД

комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

про комісію з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців

 Загальні положення

1.1. Комісія з розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації (надалі комісія) утворюється рішенням виконавчого комітету з метою виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також особам з інвалідністю I-II групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов.

1.2. Правовою базою діяльності комісії є постанова Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 719 «Питання забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також осіб  з інвалідністю I-II групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов».

1.3. Склад комісії затверджується рішенням виконавчого комітету.

1.4. Комісія може розглядати питання щодо призначення або відмови в призначенні грошової компенсації за відсутності заявника або законного представника чи уповноваженої особи. У разі відсутності  клопотання та неявки зазначених осіб розгляд відповідного питання може бути перенесений на наступне засідання комісії.

1.5. Комісія протягом п’яти робочих днів із дня надходження подання управління праці та соціального захисту населення розглядає його по суті і в присутності заявника або його законного представника чи уповноваженої особи приймає рішення щодо призначення або відмови в призначенні грошової компенсації.

2. Функції комісії

2.1. Під час прийняття рішення щодо призначення грошової компенсації інваліду комісія розраховує розмір такої компенсації на підставі рішення про взяття заявника на квартирний облік із зазначенням складу членів сім’ї – осіб, які разом із заявником перебувають на такому обліку. При цьому в розрахунок включаються лише особи, які зазначені в рішенні про взяття на квартирний облік.

2.2. Під час прийняття рішення щодо призначення грошової компенсації малолітнім чи неповнолітнім дітям загиблого військовослужбовця, в тому числі усиновленим ним (підпункт 2 пункту 2 цього Порядку), комісія може включити в розрахунок особу, з якою вони фактично проживають, якщо ця особа є членом сім’ї загиблого військовослужбовця і потребує поліпшення житлових умов.

Рішення у цьому випадку приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов, в якому зафіксовано факт спільного проживання малолітніх чи неповнолітніх дітей загиблого військовослужбовця, а також на підставі рішення комісії у справах дітей, до якої звертався орган соціального захисту населення, про засвідчення такого факту. При цьому якщо особою, з якою малолітні чи неповнолітні діти фактично проживають, є дружина (чоловік) загиблого військовослужбовця, до уваги не береться факт позбавлення її (його) батьківських прав.

2.3. Комісія розраховує грошову компенсацію одночасно кільком членам сім’ї загиблого військовослужбовця, які потребують поліпшення житлових умов, належать до однієї категорії і водночас не є членами однієї сім’ї згідно з нормами Сімейного кодексу України (розлучені батьки загиблого) з урахуванням 35,22 кв. м. на кожного члена сім’ї загиблого військовослужбовця.

2.4. У разі прийняття рішення про призначення заявнику грошової компенсації комісія одночасно визначає розмір такої компенсації.

2.5. Протягом трьох робочих днів із моменту прийняття рішення про призначення і виплату грошової компенсації комісія надсилає копію рішення заявнику із зазначенням суми належної йому грошової компенсації, а також управлінню праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради.

3. Повноваження комісії

3.1. До повноважень комісії належить:

перевірка наявності у особи статусу члена сім’ї загиблого військовослужбовця чи інваліда;

визначення категорії особи як члена сім’ї загиблого військовослужбовця;

перевірка складу сім’ї особи з інвалідністю;

перевірка наявності документів про взяття на квартирний облік членів сім’ї загиблого військовослужбовця чи особи з інвалідністю;

перевірка факту спільного або роздільного проживання членів сім’ї загиблого військовослужбовця, які мають право на грошову компенсацію;

прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації;

визначення розміру грошової компенсації.

3.2. Рішення комісії є правомірними, якщо за нього проголосували більше половини її членів, присутніх на засіданні.

СКЛАД

комітету із забезпечення доступності інвалідів та інших маломобільних груп

населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури

Члени комітету:

ПОЛОЖЕННЯ

про комітет із забезпечення доступності інвалідів

та інших маломобільних груп населення до об’єктів

соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури

1. Загальні положення

1.1. Комітет із забезпечення доступності інвалідів та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури (далі – комітет доступності) є консультативно-дорадчим органом, який утворюється при виконкомі міської ради з метою координації роботи, пов’язаної зі створенням на відповідній території інвалідам (у тому числі інвалідам  із зору та тим, які пересуваються у візках, а також дітям-інвалідам) та іншим маломобільним групам населення (далі – маломобільні групи населення), безперешкодного доступу до об’єктів соціальної інфраструктури (житла, громадських і виробничих будинків, будівель та споруд, спортивних споруд, місць відпочинку, культурно-видовищних та інших установ і закладів)  і користування дорожньо-тротуарною мережею, транспортом, засобами зв’язку та інформації ( в тому числі засобами, що забезпечують дублювання звуковими сигналами світлових сигналів, і пристроями, що регулюють рух пішоходів через транспортні комунікації).

1.2. Комітет доступності у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також цим Положенням.

2. Основні завдання

Основними завданнями комітету доступності є:

забезпечення та здійснення громадського контролю  щодо відповідності житла, громадських і виробничих будівель, а також інших будівель та споруд, у тому числі спортивного призначення, місць відпочинку, культурно-видовищних та інших установ і закладів, дорожньо-тротуарної мережі, транспорту, засобів зв’язку та інформації, території населених пунктів вимогам чинних будівельних норм;

підготовка виконкомом міської ради пропозицій  підприємствам, установам та  організаціям з питань створення для маломобільних груп населення безперешкодного доступу до житла, громадських і виробничих будівель, а також інших будівель та споруд, у тому числі спортивного призначення, місць відпочинку, культурно-видовищних та інших установ і закладів, і користування дорожньо-тротуарною мережею, транспортом, засобами зв’язку та  інформації;

надання аналітичної, інформаційної та консультативної допомоги з питань, що належать  до його компетенції;

сприяння  розвитку середовища життєдіяльності маломобільних груп населення;

розроблення пропозицій щодо удосконалення нормативів та стандартів стосовно безперешкодного доступу маломобільних груп населення;

сприяння ефективній взаємодії виконкомом міської ради у сфері створення для маломобільних груп населення безперешкодного доступу.

3. Права комітету

Комітет доступності відповідно до покладених на нього завдань має право:

залучати для розгляду питань, пов’язаних з його діяльністю, спеціалістів управлінь міської ради, підприємств, установ та організацій (за згодою їх керівників), а також незалежних експертів;

одержувати в установленому порядку від органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

заслуховувати  на своїх засіданнях інформацію спеціалістів управлінь міської ради, що належать до його компетенції;

утворювати постійні та тимчасові робочі групи;

організовувати  проведення конференцій, семінарів та інших заходів;

ініціювати перед місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування проведення нарад та слухань з питань, що належать до його компетенції.

4. Діяльність комітету

4.1. Комітет доступності провадить свою діяльність на основі взаємодії з виконкомом міської ради, громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності.

4.2. Склад комітету доступності  формується із числа представників місцевих органів виконавчої влади (структурних підрозділів, на які покладено вирішення питань будівництва та архітектури, благоустрою, житлово-комунального господарства, промисловості, розвитку інфраструктури, транспорту, зв’язку та інформатизації,  інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю, праці та соціального захисту населення тощо), комісій органів   місцевого самоврядування (з благоустрою та архітектури), громадських організацій інвалідів та фізичних осіб  (за їх бажанням) .

4.3.Чисельність представників громадських організацій інвалідів та фізичних осіб повинна становити не менше половини загальної чисельності членів комітету доступності.

4.4. Члени комітету доступності виконують свої обов’язки на громадських засадах.

4.5. Комітет доступності очолює голова, який за посадою є заступником міського голови. Голова комітету доступності здійснює керівництво його роботою, має двох заступників, які за посадами є:

керівником структурного підрозділу місцевого органу виконавчої влади, на який покладено вирішення питань будівництва та архітектури, благоустрою;

представником громадської організації інвалідів.

Повноваження заступників голови та інших членів комітету доступності, порядок його діяльності  визначаються  регламентом комітету доступності, який затверджується головою.

4.6. Формою роботи комітету доступності є засідання, що проводяться за рішенням голови комітету доступності, а у разі його відсутності – одного з заступників голови.

4.7. План роботи комітету доступності формується за пропозиціями його членів і затверджується його головою.

4.8. Порядок денний чергового засідання комітету доступності формується за пропозиціями його членів.

4.9. Засідання комітету доступності вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше як дві третини його членів. Засідання проводить його голова, а у разі його відсутності – заступник голови.

4.10. Рішення комітету доступності (в тому числі регламент, план роботи, порядок денний) вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість присутніх на засіданні членів комітету доступності. У разі рівного розподілу голосів, вирішальним є голос головуючого на засіданні. Рішення комітету доступності оформлюються протоколом, що підписує головуючий на засіданні а також всі інші члени комітету.

Рішення комітету доступності мають рекомендаційний характер.

4.11. Члени комітету доступності можуть брати участь у нарадах, що проводяться місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань, що належать до компетенції комітету доступності.

4.12.Забезпечення секретаріату комітету доступності приміщенням, засобами зв’язку, створення необхідних умов для роботи комітету доступності та проведення його засідань здійснює відповідний орган виконавчої влади.

4.13. Комітет доступності інформує громадськість про свою діяльність, прийняті на засіданнях рішення та стан їх виконання через засоби масової  інформації, а також з використанням веб-сторінок місцевих органів виконавчої влади.

4.14. Комітет доступності щороку не менше одного разу на півріччя надає узагальнюючу інформацію та пропозиції комітету доступності обласної державної адміністрації.

СКЛАД

комісії з питань забезпечення своєчасності і повноти сплати податків

та погашення заборгованості із заробітної плати, стипендій та інших соціальних виплат

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

про комісію з питань забезпечення своєчасності і повноти

сплати податків та погашення заборгованості із заробітної плати, стипендій та інших соціальних виплат

1. Загальні положення

1.1. Комісія з питань забезпечення своєчасності і повноти сплати податків та погашення заборгованості із заробітної плати, стипендій та інших соціальних виплат (далі – комісія) є дорадчим органом, утвореним виконавчим комітетом Ужгородської міської ради для здійснення своїх повноважень з питань, пов’язаних із своєчасною виплатою заробітної плати, стипендій та інших соціальних виплат.

1.2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України та цим положенням.

2. Основні завдання

2.1. Підготовка пропозицій щодо визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань погашення заборгованості із заробітної плати, стипендій та інших соціальних виплат, удосконалення нормативно-правової бази у зазначеній сфері.

2.2.  Аналіз стану справ з питань погашення заборгованості із заробітної плати та інших соціальних виплат.

2.3. Подання підприємствам, установам та організаціям рекомендацій та пропозицій, щодо роботи, спрямованої на погашення заборгованості із заробітної плати, стипендій та інших соціальних виплат.

2.4. Періодичне висвітлення у засобах масової інформації стану справ з погашенням заборгованості із заробітної плати пенсій, стипендій та інших соціальних виплат;

2.5. Інформування обласної комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати, стипендій та інших соціальних виплат про стан заборгованості, а також про вжиті заходи для її погашення.

3. Права комісії

3.1. Отримувати в установленому порядку від підприємств, установ та організацій усіх форм власності інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань.

3.2. Запрошувати на свої засідання підприємства, установи та організації для розгляду питань погашення заборгованості із заробітної плати, стипендій та інших соціальних виплат.

3.3. Подавати пропозиції відповідним органам державної влади щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про оплату праці.

3.4. Залучати до участі у своїй роботі представників підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

3.5. Розглядати на своїх засіданнях питання щодо стану платежів до бюджетів усіх рівнів.

4. Діяльність комісії

4.1. Комісія під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності.

4.2. Комісія проводить діяльність згідно з даним положенням, затвердженим рішенням виконавчого комітету.

4.3. Комісію очолює заступник міського голови.

4.4. Персональний склад комісії затверджує виконавчий комітет міської ради.

4.5. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться за рішенням голови Комісії.

4.6. Засідання комісії веде голова, а у разі його відсутності – заступник голови комісії.

4.7. Засідання комісії вважається правочинним, якщо на ньому присутні більш як половина її членів.

4.8. На засіданнях комісії розробляються пропозиції та рекомендації з питань, що належать до її компетенції. Пропозиції та рекомендації вважаються схваленими, якщо за них проголосували більш як половина присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні. Пропозиції та рекомендації фіксуються у протоколі засідання. Член комісії, який не підтримує пропозиції та рекомендації, може викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.

4.9. Пропозиції та рекомендації комісії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідних рішень виконавчого комітету Ужгородської міської ради відповідно до своїх повноважень.

4.10. Організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення роботи комісії здійснює управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради.

С К Л А Д

комісії зі списання багатоквартирних будинків

із комунального балансу міста

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

про комісію зі  списання багатоквартирних будинків

із комунального балансу міста

1. Комісія зі списання багатоквартирних будинків із комунального балансу міста (далі – комісія) є постійно діючим органом, утвореним виконкомом міської ради.
2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”, постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 року № 301 “Про порядок списання з балансу багатоквартирних будинків” та цим положенням.
   3. Основними завданнями комісії є:

– забезпечення реалізації нормативних положень визначеної законодавством процедури списання з балансу органами місцевого самоврядування багатоквартирних будинків, у яких розміщені приміщення приватної та інших форм власності;

– проведення огляду будинку, списання якого ініційоване об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку, особою (особами), якому (якій, яким) на праві приватної власності належить (належать) приміщення у такому будинку, з метою фіксування технічного стану багатоквартирного будинку перед списанням, і по якому департаментом міського господарства розпочато процедуру списання.

4. За результатами роботи комісія складає акт про списання багатоквартирного будинку за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 року № 301, на підставі отриманої від житлово-експлуатаційного підприємства, управителя, технічної документації на будинок.
5. Комісією акти списання вносяться на затвердження виконкому та направляються департаменту міського господарства для списання вартості активів багатоквартирного будинку з комунального балансу міста.
6. Інформація про прийняття рішення доводиться комісією до відома співвласників багатоквартирного будинку шляхом розміщення на офіційному сайті Ужгородської міської ради та на інформаційних стендах у під’їздах багатоквартирних будинків.
7. На вимогу комісії житлово-експлуатаційні підприємства, управителі багатоквартирних будинків, зобов’язані надати технічну документацію на будинок, інформацію про стан будинку, необхідну для виконання завдань, покладених на неї.

8. Комісія, під час виконання покладених на неї завдань, взаємодіє з об’єднаннями співвласників       багатоквартирного будинку, власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

СКЛАД

 комісії для здійснення приймання-передачі житлового будинку, гуртожитку у комунальну власність

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

про комісію для здійснення приймання-передачі житлового будинку, гуртожитку в комунальну власність

1. Комісія для здійснення приймання-передачі житлового будинку, гуртожитку в комунальну власність (далі – комісія) є постійно діючим органом, утвореним виконкомом міської ради.
2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 р. № 891 «Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій», з урахуванням інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини з питань управління майном комунальної власності та цим положенням.
3. Основним завданням комісії є забезпечення реалізації нормативних положень визначеної законодавством процедури передачі в комунальну власність житлових будинків, гуртожитків.
4. Передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки, гуртожитки, які є об’єктами права державної та приватної власності.
5. До складу комісії входять представники департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, комунальних та приватних підприємств, які надають житлово-комунальні послуги на території міста (КП «Водоканал м. Ужгород», Ужгородський МРЕМ ПАТ «Закарпаттяобленерго», ТОВ «АВЕ-Ужгород», КП «Ужгородліфт», ПАТ «Закарпатгаз»), регіонального управління Фонду Держмайна України в Закарпатській області, підприємства, установи та організації, що передає відомчі житлові будинки, гуртожитків, органів самоорганізації населення, створених у гуртожитку (за згодою). Комісію очолює заступник міського голови.
6. Комісія здійснює організаційні заходи, пов’язані з підготовкою до прийняття-передачі гуртожитків в комунальну власність.
7. Комісія здійснює огляд житлових будинків, гуртожитків, визначає санітарно-технічний стан житлового будинку, гуртожитку на час передачі відповідно до правил оцінки фізичного зносу житлових будинків, затверджених Держжитлокомунгоспом.
8. Передача житлового будинку, гуртожитку в комунальну власність проводиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право власності на нього. У разі відсутності необхідної технічної документації вона відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає житлові будинки, гуртожитки у комунальну власність.
9. Передача житлового будинку, гуртожитку оформляється актом приймання-передачі. Процедура передачі в комунальну власність вважається завершеною після затвердження акту приймання-передачі рішенням виконкому.
10. Департамент міського господарства у місячний термін з дня затвердження акта приймання-передачі гуртожитку в комунальну власність, здійснює заходи щодо оформлення права комунальної власності на житловий будинок, гуртожиток.

СКЛАД

 комісії для здійснення приймання-передачі гуртожитку

в оперативне управління

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

про комісію для здійснення  приймання-передачі  гуртожитку в оперативне управління

1. Комісія з приймання-передачі гуртожитку в оперативне управління (далі – комісія) є постійно діючим органом, утвореним виконкомом міської ради.
2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», з урахуванням інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини з питань управління майном комунальної власності та цим положенням.
3. Основним завданням комісії є забезпечення реалізації нормативних положень визначеної законодавством процедури передачі в оперативне управління гуртожитків.
4. До складу комісії входять представники департаменту міського господарства та органів самоорганізації населення (за згодою).
5. Комісія здійснює передачу гуртожитків в оперативне управління на підставі рішення сесії міської ради. Об’єктом передачі в оперативне управління є  гуртожитки, які відносяться до житлового фонду. Ініціатива щодо передачі об’єктів права спільної власності територіальної громади міста може виходити від органів самоорганізації населення (будинкових комітетів).
6. Комісія здійснює організаційні заходи, пов’язані з підготовкою передачі гуртожитків в оперативне управління будинковим комітетам.
7. Комісія здійснює огляд гуртожитку, визначає його санітарно-технічний стан на час передачі в оперативне управління. Передача гуртожитку оформляється актом приймання-передачі. Процедура передачі гуртожитку в оперативне управління вважається завершеною після затвердження акта рішенням виконкому.

8. Департамент міського господарства у місячний термін, з дня затвердження акта приймання – передачі, здійснює заходи щодо закріплення   гуртожитку за відповідним органом самоорганізації населення на праві оперативного управління.

СКЛАД

комісії з питань надання одноразової допомоги

на встановлення індивідуальної (автономної) системи електричного опалення на території міста

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

про комісію з питань надання одноразової допомоги на встановлення індивідуальної (автономної) системи електричного опалення на території міста

1. Комісія з питань надання одноразової допомоги на встановлення індивідуальної (автономної) системи електричного опалення на території м. Ужгород (далі – комісія) є постійно діючим органом, утвореним виконкомом міської ради.
2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про енергозбереження», Положенням про порядок надання одноразової допомоги на встановлення індивідуальної (автономної) системи електричного опалення на території м. Ужгорода, затвердженим рішенням виконкому від 20.07.2011 року № 274.

3. Комісія на своїх засіданнях розглядає подані в міську раду заяви малозабезпечених та пільгових категорій громадян про надання одноразової допомоги у встановленні автономного електричного опалення, на введення встановленого за власні кошти опалення в експлуатацію та подані до заяв підтверджуючі документи. Рішення комісії оформляється протоколом, в якому комісія вносить пропозиції щодо надання допомоги.
4. До складу комісії входять представники департаменту міського господарства, управління праці та соціального захисту населення, управління правового забезпечення, департаменту фінансів та бюджетної політики.
5. Враховуючи рішення комісії, департамент міського господарства подає на розгляд виконкому міської ради проект рішення про встановлення автономного опалення.

СКЛАД

комісії з обстеження технічного стану житлових будинків (квартир)

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

про комісію з обстеження технічного стану

житлових будинків (квартир)

1. Загальні положення

 1.1. Комісія з обстеження технічного стану житлових будинків (далі –

комісія) утворюється для обстеження стану житлових будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання.

1.2. Комісія у своїй практичній роботі керується Житловим кодексом УРСР, постановою Ради Міністрів УРСР від 26.04.84 № 189 “Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання”, Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

2. Основні завдання комісії

2.1. Обстеження стану житлового будинку (житлового приміщення) та

складення акта за встановленою формою.

2.2. Визнання жилих будинків (жилих приміщень), в яких проведено

реконструкцію, придатними для проживання.

2.3. Перевірка доцільності проведення капітального ремонту житлового будинку (житлового приміщення).

2.4. Встановлення причин незадовільного стану житлового будинку (житлового приміщення).

2.5. Доведення до відома балансоутримувача (управителя) рішення щодо  технічного стану будинку.

3. Склад комісії

3.1.  Голова комісії безпосередньо здійснює керівництво діяльністю комісії, організовує  її  роботу  та  забезпечує  виконання  покладених  на  неї  завдань.

3.2.  В разі відсутності з поважних причин голови комісії, його обов’язки виконує заступник голови комісії.

3.3. До складу комісії входять представники департаменту міського господарства, відділу ДАБК, керівники відповідних житлово-експлуатаційних організацій (управителів житлових будинків).

3.4. Персональний склад комісії затверджується рішенням виконавчого комітету міської ради.

4. Порядок роботи комісії

4.1.   Робочою формою діяльності комісії є обстеження технічного стану житлових будинків (квартир) з виїздом на місце, що проводяться у разі потреби.

4.2. Рішення комісії приймаються більшістю голосів, у разі рівного їх розподілу, вирішальним голосом є голос голови комісії.

4.3. За результатами роботи комісії оформлюються відповідні акти

обстеження.

4.4.  Комісія має право:

– за необхідності запрошувати фахівців виконавчих органів міської ради, проектних організацій та санітарно – епідеміологічної служби;

– отримувати в установленому порядку інформацію, матеріали, документи від підприємств житлово-комунального господарства і організацій незалежно від форм власності.

СКЛАД

комісії  з визначення та відшкодування збитків за користування земельними ділянками комунальної власності без належного оформлення правовстановлюючих документів

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

про комісію з визначення та відшкодування збитків за користування земельними ділянками комунальної власності без належного оформлення правовстановлюючих документів

1. Комісія з визначення та відшкодування збитків (далі–комісія) створена з метою визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді міста Ужгород для їх подальшого відшкодування.
2. Основним завданням комісії є визначення розміру збитків територіальній громаді м. Ужгорода, заподіяних внаслідок неодержання доходів у зв’язку з використанням (тимчасовим невикористанням) фізичними чи юридичними особами земельних ділянок комунальної власності на території міста (в т.ч. на які не оформлені документи на право користування у відповідності до вимог чинного законодавства).
3. Персональний склад комісії визначається рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради.
4. Формою роботи комісії є засідання. Роботу комісії організовує та направляє голова комісії. До складу комісії обов’язково включаються представники:

– департаменту міського господарства;

– головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області;

– управління правового забезпечення;

– управління містобудування та архітектури;

– державної податкової інспекції в м. Ужгороді головного управління ДФС у Закарпатській області;

– відділу землекористування;

– інші представники визначені постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам».

До участі у роботі комісії запрошуються представники землекористувачів.

5. Голова комісії:

– забезпечує скликання засідань комісії;

– визначає коло питань, що вирішуються на черговому засіданні;

– дає доручення членам комісії та перевіряє їх виконання;

– керує діяльністю комісії;

– проводить її засідання, головує на них;

– підписує документи комісії від її імені;

– представляє комісію у відносинах з іншими органами, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, громадянами;

За відсутності голови комісії його функції здійснює секретар Комісії.

Секретар комісії:

– здійснює організаційне і документальне забезпечення роботи комісії;

– здійснює повідомлення членів комісії про її засідання;

– веде протокол засідання комісії;

– подає на затвердження виконавчому комітету міської ради оформлений за результатами роботи комісії акт;

– здійснює контроль за невідкладним направленням заінтересованим особам рішення виконавчого комітету міської ради, яким затверджено акт комісії.

6. Засідання комісії вважається правомочним за умови присутності не менше двох третин від загального складу комісії.
7. Підготовку та внесення матеріалів на засідання комісії здійснює департамент міського господарства спільно з відділом землекористування. На засідання комісії з визначення збитків для розгляду готуються такі матеріали:

– копія рішення Ужгородської міської ради про надання в оренду  або поновлення права оренди земельної ділянки (при наявності);

– документація із землеустрою (при наявності);

– витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, наданий уповноваженим органом;

– довідка державного податкового органу щодо справляння плати за користування земельною ділянкою комунальної власності за відповідний період;

– розрахунок суми збитків з обґрунтуванням, виконаний уповноваженими представниками департаменту міського господарства;

– письмове повідомлення суб’єктів, якими нанесені збитки, про час та дату засідання комісії з документальним підтвердженням про його отримання не пізніше, ніж за 3 дні до дати засідання комісії;

– копії матеріалів претензійної роботи Ужгородської міської ради та її виконавчих органів щодо суб’єктів, якими нанесені збитки (при наявності);

– матеріали перевірки спеціально уповноваженого державного органу виконавчої влади з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (при наявності);

– інші документи, що підтверджують факт використання фізичними чи юридичними особами земельної ділянки комунальної власності з порушенням вимог законодавства.

8. Комісія розглядає матеріали про визначення та відшкодування розміру збитків з питань, віднесених до її компетенції, що направляються з відповідним клопотанням на адресу комісії (голові комісії).
9. Матеріали розглядаються в присутності суб’єкта, відносно якого вони надійшли та/або у разі його відсутності, за умови належного його повідомлення про дату, час та місце проведення відповідного засідання.
10. Комісія з питань, що відносяться до її компетенції, в порядку, визначеному законодавством, має право отримувати від виконавчих органів ради, підприємств, установ, організацій, їх філій необхідні матеріали та документи.
11. Комісія у межах своїх повноважень запрошує, у разі необхідності,  посадових осіб, представників виконавчих органів міської ради, органів державної влади, комунальних підприємств, експертів, спеціалістів для участі у роботі комісії, а також представників громадських організацій та засобів масової інформації.
12. Комісія має право в межах визначених законодавством запитувати та отримувати матеріали, копії документів та іншу інформацію від органів державної влади та правоохоронних органів.
13. Розгляд справи починається з оголошення складу комісії. Суб’єкти, відносно яких розглядаються матеріали щодо нарахування та відшкодування ними завданих збитків, включаються у склад комісії, шляхом прийняття рішення комісії про їх включення в число членів комісії на початку засідання.
14. Головуючий на засіданні комісії оголошує, які матеріали підлягають розгляду та пропонує суб’єктам надати відповідні пояснення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді матеріалів, досліджуються подані документи та вирішуються клопотання. Рішення комісії приймаються більшістю голосів присутніх, шляхом відкритого голосування та вносяться до протоколу засідання, що підписується усіма присутніми на засідання членами комісії.
15. За результатами роботи комісії складаються відповідні акти (додаток № 3). Акт комісії повинен містити:

– найменування комісії, яка склала акт;

– дату розгляду матеріалів;

– відомості про суб’єкта, відносно якого надійшли матеріали на розгляд комісії;

– викладення обставин, встановлених при розгляді матеріалів;

– зазначення розміру збитків, заподіяних власнику землі чи землекористувачу.

Акти підписуються усіма членами комісії, які присутні на засіданні та особою (її представником), яка має відшкодувати збитки, у разі їх присутності на засіданні комісії. У разі відмови від підпису про це робиться посилання у самому акті.

Акт комісії оголошується негайно після його складення та підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії. Копія акта протягом 10-ти днів, з моменту їх підписання, вручається або висилається суб’єкту, відносно якого надійшли матеріали на розгляд комісії, листами з повідомленням про їх отримання.

Акти комісії затверджуються виконавчим комітетом міської ради шляхом прийняття відповідного рішення, проект якого готується секретарем комісії.

16. Розмір збитків розраховується виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у вигляді недоотриманої територіальною громадою м. Ужгород плати за період тимчасового використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, з порушенням законодавства України у порядку визначеному чинним законодавством.
17. У разі використання земельної ділянки без документів (оформлених та зареєстрованих у відповідності до вимог чинного законодавства), що підтверджують право такого користування, збитки визначаються за фактичний період користування земельною ділянкою.
18. Відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням законодавства у розмірі, визначеному чинним законодавством.

Збитки відшкодовуються власнику землі, особами що їх заподіяли, не пізніше одного місяця після затвердження виконавчим комітетом міської ради актів комісії.

18. Розмір збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) земельної ділянки, дорівнює сумі, яка могла б надійти до місцевого бюджету у разі, якщо б зазначений договір був укладений між орендарем та орендодавцем (право оренди щодо якого зареєстровано у відповідності до вимог чинного законодавства). Розмір збитків нараховується із урахуванням даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
19. У разі, якщо суб’єкт, по якому проводиться розгляд матеріалів комісією, частково здійснював плату за землю і це підтверджується письмовими даними державної податкової інспекції або наданими підприємствами, установами, організаціями, юридичними та фізичними особами оригіналами платіжних документів, то розмір збитку визначається як різниця між неодержаною в бюджет та сплаченою сумою, виходячи з розміру орендної плати за землю.
20. За рішенням комісії акт може бути направлений на розгляд територіальному органу виконавчої влади з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та/або органам прокуратури для відповідного реагування.
21. Після затвердження акта про визначення збитків рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради, уповноважений представник департаменту міського господарства готує за підписом профільного заступника міського голови та/або міського голови та направляє суб’єктам повідомлення про необхідність відшкодування збитків (додаток 2).

Повідомлення надсилається юридичним та фізичним особам рекомендованим листом із зворотнім повідомленням про отримання або вручається особисто під підпис.

У разі визнання вимог, зазначених у повідомленні, та надання згоди добровільного відшкодування збитків, укладається договір про добровільне  відшкодування збитків (додаток 1).  Добровільне відшкодування збитків здійснюється шляхом укладання договору про відшкодування збитків, який підписується керівником департаменту міського господарства.

Невід’ємною частиною договору є:

– розрахунок суми збитків, затвердженої відповідним рішенням та/або визначений під час проведення засідання комісії;

– акт комісії про визначення збитків власнику землі;

– рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради про затвердження акту про визначення збитків власнику землі.

Договір про відшкодування збитків підписується міським головою м. Ужгород та боржниками.

8.14. У випадку недосягнення сторонами згоди або неотримання результатів розгляду повідомлення про необхідність відшкодування збитків у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, спір вирішується у встановленому законом порядку.

СКЛАД

громадської комісії з розгляду житлових питань

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

про громадську комісію з розгляду житлових питань

1. Загальні положення

1.1. Громадська комісія з розгляду житлових питань  утворена у відповідності до п. 3 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та надання їм жилих приміщень, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470.

1.2. Комісія у своїй діяльності керується Житловим кодексом УРСР та Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та надання їм жилих приміщень, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470.

1.3. Основними завданнями комісії є попередній розгляд питань при підготовці проектів рішень виконкому, пов’язаних з прийняттям громадян на квартирний та кооперативний облік, зняттям їх з квартирного та кооперативного обліку, внесенням змін в облікові справи громадян, які перебувають на квартирному та кооперативному обліку, розглядом питань, пов’язаних з розподілом та наданням жилих приміщень громадянам, які перебувають на квартирному обліку при виконавчому комітеті Ужгородської міської ради чи  за місцем роботи на підприємствах, в організаціях та установах міста, закріпленням службового житла,  виключенням  його зі списку службового та іншими питаннями у межах житлового законодавства України.

2. Діяльність комісії:

2.1. Комісія проводить свої засідання щомісяця, не пізніше як за 5 днів до засідання виконавчого комітету.

2.2. Засідання комісії вважається правомочним за умови присутності на засіданні не менше половини її складу.

2.3. Рішення комісії приймаються простою більшістю голосів і відображається у протоколі, який згідно з п. 3 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та надання їм жилих приміщень, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470, підписується головою і секретарем комісії.

2.4. Пропозиції комісії носять рекомендаційний характер, однак її участь у розгляді житлових питань є обов’язковою.

2.5. Комісія має право запрошувати на своє засідання представників підприємств, установ, організацій міста, а також представників громадських організацій та інших зацікавлених осіб при розгляді їхніх питань.

2.6. Ведення протоколів та їх  зберігання покладається на  відділ обліку, розподілу та приватизації житла департаменту міського господарства Ужгородської міської ради.

СКЛАД

комісії з підготовки проектів нормативно-правових актів міської ради щодо встановлення ставок та надання пільг по податках, зборах та інших платежах, що зараховуються до бюджету міста

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

про комісію з підготовки проектів нормативно-правових актів
міської ради щодо встановлення ставок та надання пільг по податках, зборах та інших платежах, що зараховуються до бюджету міста

1.Загальні положення

1.1. Комісія з підготовки проектів нормативно-правових актів міської ради щодо встановлення ставок та надання пільг по податках, зборах та інших платежах, що зараховуються до бюджету міста (далі – комісія), є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Ужгородській міській раді, який утворюється для сприяння здійсненню повноважень.

1.2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, іншими нормативно-правовими актами, рішеннями міської ради, виконкому Ужгородської міської ради та цим Положенням.

2. Завдання комісії

2.1. Основними завданням комісії є  підготовка проектів нормативно-правових актів, а також пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів, підготовка інших документів щодо встановлення ставок та надання пільг по податках, зборах та інших платежах, що зараховуються до бюджету міста.

2.2. Комісія відповідно до покладених на неї завдань:

бере участь у розробленні (опрацюванні) в установленому порядку проектів нормативно-правових актів та інших документів з питань, що належать до її компетенції;

подає керівництву міської ради пропозиції, рекомендації, розроблені за результатами роботи  проекти нормативно-правових актів та інших документів.

2.3. Комісія має право:

одержувати в установленому порядку від місцевих органів виконавчої влади, структурних підрозділів виконавчих органів міської ради, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

залучати до участі в роботі представників місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів міської ради, підприємств, установ і організацій, а також інших осіб (за згодою), для розгляду питань, що належать до її компетенції;

організовувати проведення конференцій, семінарів, нарад та інших заходів;

проводити  виїзні засідання з вивчення питань встановлення ставок та надання пільг по місцевих податках та зборах.

• Комісія під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, громадськістю.

3. Діяльність комісії

3.1. Комісія утворюється у складі голови, заступника голови, секретаря та членів комісії, які беруть участь у її роботі на громадських засадах.

3.2. До складу комісії можуть входити також представники місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, громадськості, а також інші особи (за згодою).

3.3. Голова комісії здійснює загальне керівництво діяльністю комісії, визначає порядок її роботи, головує на засіданнях, представляє комісію у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями.

3.4. Заступник голови комісії виконує повноваження голови комісії у разі його відсутності.

3.5. Секретар комісії:

скликає за дорученням голови комісії засідання;

забезпечує ведення протоколів засідань комісії;

забезпечує організацію діяльності комісії (зокрема ведення діловодства), підготовку порядку денного та матеріалів до її засідань з урахуванням пропозицій членів комісії;

здійснює моніторинг стану реалізації рішень комісії, регулярно інформує голову комісії та інших членів комісії з цих питань;

виконує в межах компетенції доручення голови комісії.

3.6. Формою роботи комісії є засідання, що скликаються головою комісії в міру потреби.

Засідання комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини його членів.

3.7. На засіданнях комісія розробляє пропозиції та рекомендації з питань, що належать до її компетенції.

Пропозиції та рекомендації вважаються схваленими, якщо за них проголосувало більше половини присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.

Пропозиції та рекомендації фіксуються у протоколі засідання, який підписується головуючим на засіданні та секретарем і надсилається усім членам комісії, зацікавленим органам, підприємствам, установам, організаціям, іншим особам.

Член комісії, який не підтримує пропозиції та рекомендації, може викласти в письмовій формі окрему думку, що додається до протоколу засідання.

3.8. Пропозиції та рекомендації комісії можуть реалізовуватися шляхом видання в установленому порядку розпоряджень міського голови або інших нормативно-правових актів та документів.

3.9. Організаційно-технічне забезпечення комісії покладається на департамент фінансів та бюджетної політики Ужгородської міської ради.

СКЛАД

міської міжвідомчої комісії з питань реалізації державної цінової політики

у житлово-комунальному господарстві та на міському пасажирському транспорті

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

про міську міжвідомчу комісію з питань реалізації державної цінової політики у житлово-комунальному господарстві та на міському пасажирському транспорті

1. Загальні положення

1. Міська міжвідомча комісія з питань реалізації державної цінової політики у житлово-комунальному господарстві та на міському пасажирському транспорті (далі Комісія) є постійно діючим органом, утвореним для сприяння у вирішенні питань реалізації державної цінової політики з питань встановлення тарифів на побутові, житлово-комунальні, транспортні та інші послуги, відповідно до чинного законодавства України.
2. У своїй роботі Комісія керується Конституцією України, Законом України “Про місцеве самоврядування”, законами України та постановами Кабінету Міністрів України в частині тарифоутворення та надання побутових, житлово-комунальних, транспортних та інших послуг та Положенням про міську міжвідомчу комісію з питань реалізації державної цінової політики у житлово-комунальному господарстві та на міському пасажирському транспорті.

2. Основними завданнями комісії є :

2.1. В порядку і межах, визначених законодавством, здійснення розгляду та погодження пропозицій суб‘єктів господарювання комунальної та інших форм власності щодо встановлення (погодження) тарифів на житлово-комунальні послуги та інші послуги для подальшого внесення пропозицій виконкому міської ради щодо прийняття відповідних рішень;

2.2. Здійснення у межах своїх повноважень, контролю з питань застосування діючих тарифів підприємствами, установами та організаціями житлово-комунального господарства  та міського пасажирського транспорту;

2.3. Підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань формування, встановлення та застосування тарифів на житлово-комунальні та інші послуги.

3. Комісія відповідно до покладених на неї завдань:

3.1. Розглядає в установленому порядку діяльність підприємств, установ та організацій комунальної власності та недержавної форми власності, пов‘язану із застосуванням діючих тарифів на житлово-комунальні та інші послуги, їх моніторингом, а також інформаційну діяльність у зазначеній сфері.

3.2. Забезпечує методичне керівництво з питань застосування тарифів на житлово-комунальні та інші послуги  суб‘єктами господарювання міста.

3.3. Розглядає пропозиції з питань встановлення  та застосування тарифів на житлово-комунальні та інші послуги, подає їх на погодження обласній міжвідомчій комісії, у відповідності до повноважень із зазначених питань, встановлених Кабінетом міністрів України.

3.4. На підставі проведеного аналізу, дотримання суб‘єктами господарювання законодавства з питань застосування тарифів на житлово-комунальні та послуги міського пасажирського транспорту, подає пропозиції обласній міжвідомчій комісії щодо удосконалення правового регулювання діяльності у цій сфері.

3.5. У встановленому законодавством порядку, здійснює розгляд та погодження питань, пов՚язаних і з провадженням нових проектів розвитку міських підприємств житлово-комунального господарства і міського пасажирського транспорту в частині встановлення тарифів на зазначені послуги.

4. Комісія має право:

4.1. Залучати до участі у роботі комісії працівників підприємств, установ та організацій, провідних учених та інших фахівців (за погодженням з їх керівниками), утворювати консультативні та експертні робочі групи.

4.2. У встановленому законодавством порядку, отримувати від суб‘єктів господарювання інформацію з питань дотримання та застосування ними діючих тарифів на житлово-комунальні послуги та послуги міського пасажирського транспорту, інші необхідні звітні документи і матеріали та надавати рекомендації з цих питань.

4.3. Заслуховувати на своїх засіданнях звіти керівників комунальних підприємств, установ та організацій з питань застосування ними встановлених (погоджених) тарифів на житлово-комунальні послуги та послуги міського пасажирського транспорту.

5. Організаційною формою роботи Комісії є засідання, що проводяться у разі подання на розгляд та погодження пропозицій із зазначених питань. Рішення Комісії приймається простою більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні та оформлюється протоколом.
6. Організаційне забезпечення діяльності Комісії здійснює відділ тарифної політики та енергоменеджменту управління економіки та стратегічного планування.

СКЛАД

комісії з розгляду заяв на встановлення режиму роботи закладів сфери обслуговування усіх форм власності на території міста

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

про комісію з розгляду заяв на встановлення режиму роботи закладів сфери обслуговування всіх форм власності на території міста

1. Комісія з розгляду заяв на встановлення режиму роботи закладів сфери обслуговування всіх форм власності на території міста (далі – комісія) є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при виконкомі міської ради, утвореним для розгляду та вирішення питань щодо встановлення зручного для населення режиму роботи закладів сфери обслуговування.
2. Комісія має право:

2.1. Розглядати документи щодо встановлення режиму роботи закладів сфери обслуговування усіх форм власності на території міста.

2.2. Розглядати документи щодо внесення змін до режимів роботи в закладах сфери обслуговування усіх форм власності в нічний час, у разі наявності скарг та звернень мешканців міста щодо незручностей для проживання, які спричиняє існуючий режим роботи, листів контролюючих служб щодо перевищення рівнів шуму у закладі та правоохоронних органів щодо систематичного скоєння суб’єктами господарювання правопорушень громадського порядку, пов’язаного із режимом роботи закладу.

• Запрошувати суб’єктів господарювання та скаржників на засідання комісії.
• За необхідності, звертатися до контролюючих та правоохоронних органів за інформацією щодо дотримання суб’єктом господарювання, який звернувся із заявою, правопорядку та санітарних норм.

3. Розгляд документів щодо режиму роботи закладів сфери обслуговування усіх форм власності проводиться на засіданні комісії по мірі надходження документів.
4. Засідання комісії є правочинним при наявності ½ членів комісії від загального складу.
5. Рішення комісії з питань, що розглядаються на її засіданнях, приймаються відкритим голосуванням простою більшістю голосів. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії. Рішення комісії оформляється протоколом.
6. Підставою для розгляду на комісії питання зміни встановлених режимів роботи закладів сфери обслуговування усіх форм власності є:

6.1. Повідомлення про наявність зафіксованих порушень санітарних норм.

6.2. Наявність обґрунтованих скарг на роботу закладу та порушення тиші у закладі в нічний час (порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму).

6.3. Неодноразові звернення громадян, установ або організацій, порушення правопорядку, виникнення інших негативних наслідків, пов’язаних з діяльністю суб’єкта господарювання у нічний час.

7. За наслідками розгляду і прийнятим комісією рішенням управління економіки та стратегічного планування готує проект рішення і подає його на розгляд виконавчому комітету міської ради.

СКЛАД

комісії з організації дрібнороздрібної торгівлі

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

 про комісію з організації дрібнороздрібної торгівлі

1. Загальні положення

Комісія з організації сезонної торгівлі (надалі Комісія) у своїй діяльності керується Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про захист прав споживачів», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про дорожній рух», постанов Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. №833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів»,  від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про Правила дорожнього руху», від 30 березня 1994 року № 198 «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони», наказу Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 08.07.96р. № 369 «Про затвердження Правил роботи  дрібнороздрібної торговельної мережі», інших нормативно-правових актів, які регулюють торговельну діяльність.

1.1. Склад комісії затверджується рішенням виконкому.

1.2. Комісія працює у складі голови комісії, заступника голови комісії, секретаря та членів комісії.

1.3. Засідання комісії є правочинним при наявності ½ членів комісії від загального складу. У разі відсутності з поважних причин будь-кого з членів комісії на засіданні комісії, така особа повинна забезпечити участь у засіданні уповноваженого представника. Уповноваженим представником може бути будь-яка особа з профільного підрозділу, окрім інших діючих членів комісії.

2. Функції комісії

2.1. Повноваження комісії:

         2.1.1. Розгляд питань щодо зовнішнього вигляду торгового обладнання/ об’єкту надання послуг у сфері розваг.

         2.1.2. Визначення суб’єктам господарювання місць розміщення об’єктів дрібнороздрібної торгівлі та надання послуг у сфері розваг згідно із затвердженою комплексною схемою розташування.

         2.1.3. Розгляд питань про період розміщення об’єктів дрібнороздрібної торгівлі та надання послуг у сфері розваг згідно з поданою заявою суб’єкта господарювання.

         2.1.4. Скасування  погодження на розміщення об’єктів дрібнороздрібної торгівлі та надання послуг у сфері розваг у разі порушення вимог чинного законодавства.

         2.1.5. Здійснення контролю за дотриманням правил дрібнороздрібної торгівлі.

2.1.6. Здійснення контролю за дотриманням санітарного стану об’єктів дрібнороздрібної торгівлі та надання послуг у сфері розваг, виконанням заходів із благоустрою прилеглої території.

2.2. Комісія має право:

2.2.1. Розглядати документи щодо розміщення об’єктів дрібнороздрібної торгівлі та надання послуг у сфері.

2.2.2. Запрошувати суб’єктів господарювання на засідання комісії.

2.2.3. Комісія має право, при необхідності, звертатися до контролюючих та правоохоронних органів за інформацією щодо дотримання суб’єктом господарювання, який звернувся з заявою, правопорядку та санітарних норм.

3. Порядок роботи комісії

3.1. Розгляд документів на розміщення об’єктів дрібнороздрібної торгівлі та надання послуг у сфері розваг здійснюється комісією на її засіданнях, які відбуваються по мірі надходження документів.

3.2. Рішення комісії з питань, що розглядаються на її засіданнях, приймаються відкритим голосуванням простою більшістю голосів. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.

3.3. Рішення комісії оформляється протоколом.

3.4. Підставою для розгляду на комісії питання скасування  погодження на розміщення об’єктів дрібнороздрібної торгівлі та надання послуг у сфері розваг є:

– повідомлення про наявність зафіксованих порушень санітарних норм;

– наявність обґрунтованих скарг на роботу об’єкту;

– неодноразові звернення громадян, установ або організацій, погіршення стану правопорядку, виникнення інших негативних наслідків, пов’язаних з діяльністю суб’єкта господарювання.

3.5. За наслідками розгляду і прийнятим комісією рішенням відділ підприємництва готує проект рішення і подає його на розгляд виконавчому комітету міської ради.

СКЛАД

комісії зі встановлення відкритих літніх майданчиків

для здійснення підприємницької діяльності біля закладів

ресторанного господарства

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

про комісію зі встановлення відкритих літніх майданчиків

для здійснення підприємницької діяльності

біля закладів ресторанного господарства

1. Склад комісії зі встановлення відкритих літніх майданчиків для здійснення підприємницької діяльності біля закладів ресторанного господарства у м. Ужгороді (надалі – комісія) затверджується рішенням виконкому Ужгородської міської ради. До комісії включаються представники структурних підрозділів міської ради.
2. Комісія проводить засідання щотижня, або у міру надходження заяв.
3. Участь членів комісії є обов’язковою. У разі відсутності з поважних причин будь-кого з членів комісії на засіданні комісії, така особа повинна забезпечити участь у засіданні уповноваженого представника. Уповноваженим представником може бути будь-яка особа з профільного підрозділу, окрім інших діючих членів комісії.
4. Засідання комісії є правочинним за умови присутності 2/3 членів комісії (або їх представників).
5. На засіданні комісії розглядаються документи, подані заявниками для надання згоди на встановлення відкритих літніх майданчиків, внесення змін до планів-схем та до проектів літніх майданчиків.
6. Секретар комісії переглядає наявність документів відповідно до переліку, формує порядок денний засідання комісії, веде протокол.
7. Напередодні засідання секретар надсилає членам комісії на електронні адреси перелік питань та готує порядок денний на чергове засідання комісії.
8. На засіданні члени комісії ознайомлюються з поданим пакетом документів та приймають рішення виключно шляхом голосування.
9. На засідання комісії може бути запрошений заявник або уповноважена ним особа.
10. Рішення приймається більшістю голосів від загального складу комісії.
11. У разі незгоди члена комісії з прийнятим рішенням, він власноруч записує в протоколі свої обґрунтовані зауваження.
12. Комісія повторно розглядає відхилені пропозиції щодо встановлення літнього майданчика лише після усунення зауважень, що стали підставою для прийняття негативного рішення.
13. Рішення комісії оформлюється протоколом, який підписується головою, заступником та секретарем комісії.
14. За необхідності члени комісії проводять обстеження об’єкта з виїздом на місце, про результати обстеження доповідають на наступному засіданні та приймають рішення.
15. Рішення комісії є підставою для підготовки управлінням містобудування та архітектури проекту рішення про надання замовнику паспорта відкритого літнього майданчика на розгляд виконкому.

СКЛАД

комісії з демонтажу самовільно встановлених

малих архітектурних форм та тимчасових споруд

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

про комісію з демонтажу самовільно встановлених

малих архітектурних форм та тимчасових споруд

1. Загальні положення

1.1. Це Положення визначає порядок організації роботи комісії з питань  демонтажу самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд на території міста Ужгород (надалі – Комісія).

1.2. Комісія утворюється з представників виконавчих органів міської ради, депутатів міської ради та представників громадськості для розгляду та вивчення питань щодо демонтажу самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд на території м. Ужгорода.

1.3. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами відповідних міністерств, рішеннями Ужгородської міської ради, виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови та іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

2. Основні завдання

2.1. Комісія відповідно до покладених на неї завдань:

– проводить засідання при надходженні повідомлень (документів) про  виявлення самовільно розміщених малих архітектурних форм та тимчасових споруд, але не рідше 1 разу на квартал;

– розглядає питання відповідно до Порядку проведення демонтажу тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, малих архітектурних форм, залишених будівельних матеріалів і конструкцій  на території м. Ужгорода;

– подає пропозиції виконавчому комітету щодо демонтажу самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд;

– у разі виявлення порушень благоустрою, надає пропозиції про розірвання договору користування орендованою земельною ділянкою та анулювання паспорту прив’язки малих архітектурних форм та тимчасових споруд.

2.2. Комісія має право:

– проводити засідання та розглядати питання  ро проведення демонтажу самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд;

– залучати в установленому порядку до розгляду та опрацювання питань, що належать до її компетенції, керівників та  представників державних та комунальних підприємств, установ і організацій, правоохоронних органів;

– звертатися до керівників управлінь та відділів виконкому, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності для одержання необхідної інформації та документів щодо розміщення об’єктів, тимчасових споруд на території м. Ужгорода;

– утворювати робочі групи для розгляду окремих питань, що належать до її компетенції;

– на підставі розглянутих матеріалів про виявлення самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд рекомендувати   готувати проект рішення про проведення демонтажу  на розгляд виконавчого комітету.

3. Організація роботи комісії

3.1. Організацію роботи Комісії забезпечують голова, а в разі його відсутності заступник голови та секретар.

3.2.  Голова Комісії, а в разі його відсутності заступник голови Комісії:

–  здійснює керівництво Комісією, визначає порядок її роботи;

–  головує на її засіданнях;

– дає доручення членам Комісії;

– представляє Комісію у відносинах з виконавчими органами  міської ради, міською радою, підприємствами, установами, організаціями та громадськістю;

– контролює стан виконання рішень Комісії з питань, що розглядалися;

– запрошує для участі у роботі Комісії представників структурних підрозділів міської ради, інших установ, підприємств, організацій та громадських організацій за їх згодою;

– для забезпечення якості підготовки та розгляду питань на засіданнях голова Комісії може давати доручення окремим членам Комісії, в установленому порядку створювати робочі групи та залучати до участі у своїй роботі консультантів, експертів, спеціалістів, представників міської ради, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками);

3.3. Заступник голови Комісії:

– бере участь у підготовці питань для розгляду на засіданнях Комісії;

– бере участь у здійсненні контролю за виконанням рішень Комісії.

3.4. Секретар Комісії:

– здійснює організаційне та документальне забезпечення роботи Комісії;

– погоджує з головою Комісії дату і місце проведення засідання Комісії;

– інформує членів Комісії про час і місце проведення засідань;

– узагальнює матеріали з питань, які передбачається внести на розгляд Комісії;

– формує проект порядку денного засідання Комісії та погоджує його з головою Комісії;

– несе відповідальність за підготовку проведення засідань Комісії, надання матеріалів відомостей, необхідних для проведення засідання Комісії;

– оформляє протоколи засідань Комісії та у дводенний термін з дати проведення засідання Комісії подає їх на підпис голові Комісії ( головуючому на засіданні Комісії);

– забезпечує виготовлення необхідної кількості копій протоколів, надання їх членам Комісії та відповідальним виконавцям;

– видає за потреби витяги з рішень Комісії.

3.5.   Члени Комісії мають право вносити пропозиції щодо розгляду на засіданнях Комісії питань, що належать до її відання, брати участь в обговоренні, підготовці та прийнятті відповідних рішень.

Члени Комісії зобов’язані:

– бути присутніми на засіданнях Комісії та брати участь в її роботі;

– виконувати доручення, визначені рішеннями Комісії.

3.6. Результати роботи Комісії оформлюються протоколом. Протокол засідання Комісії підписує секретар Комісії та голова Комісії або головуючий на засіданні Комісії.

У разі наявності зауважень щодо документів, які розглядаються на засіданні Комісії, члени Комісії надають їх у письмовій формі з відповідним обґрунтуванням на ім’я голови Комісії до або безпосередньо на засіданні Комісії. Зауваження членів Комісії розглядаються на засіданні Комісії.

3.7. Засідання Комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні більш як половина її членів. Засідання проводяться відкрито та публічно.

3.8. Комісія під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з державними та правоохоронними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності.

СКЛАД

комісії з вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок та додержання добросусідства

Члени комісії:

СКЛАД

  комісії з безпеки дорожнього руху та координації роботи автотранспорту

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

про комісію з безпеки дорожнього руху та координації роботи автотранспорту

1. Загальні положення

1. Комісія з безпеки дорожнього руху та координації роботи автотранспорту (далі Комісія) є постійно діючим органом, утвореним виконавчим комітетом для сприяння у вирішенні питань забезпечення виявлення та оцінки негативних факторів, що впливають на рівень безпеки дорожнього руху, прийняття та реалізацію управлінських рішень, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження життя та здоров’я людей, організацію транспортного процесу з метою захисту інтересів усіх учасників дорожнього руху, удосконалення дорожньої інфраструктури відповідно до чинного законодавства України.

2. Завдання комісії

2.1. Основними завданнями комісії є:

сприяння у проведенні заходів, спрямованих на забезпечення безпеки дорожнього руху та безпечного функціонування автомобільного транспорту;

прийняття відповідних рішень та вжиття необхідних заходів щодо безпеки функціонування споруд, устаткування, об’єктів, автомобільних доріг, дорожньої інфраструктури тощо;

забезпечення безпеки перевезень;

контроль, в межах компетенції, за дотриманням учасниками дорожнього руху вимог актів законодавства та інших нормативно-правових документів з безпеки дорожнього руху і перевезення пасажирів автомобільним транспортом;

аналіз стану аварійності та фактів порушення вимог з безпеки дорожнього руху, розроблення заходів щодо запобігання їм і контроль за проведенням цих заходів;

розгляд звернень підприємств, організацій, установ і громадян та прийняття відповідних рішень щодо можливості вирішення порушених ними питань.

2.2. Комісія відповідно до покладених завдань:

бере участь у розроблені програм у сфері дорожнього руху та здійснює контроль за їх виконанням;

готує пропозиції щодо покращення та удосконалення умов дорожнього руху;

надає висновки за матеріалами та документами, підготовленими іншими відділами, управліннями тощо, в частині, що стосується безпеки дорожнього руху та координації роботи автотранспорту, удосконалення дорожньої інфраструктури;

може вносити пропозиції та рекомендації щодо притягнення до відповідальності автомобільних перевізників за невиконання правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та  нормативно – правових актів транспортного законодавства;

готує пропозиції щодо удосконалення транспортної та маршрутної мережі міста.

3. Діяльність комісії

3.1. Головою комісії за посадою є заступник міського голови.

3.2. Організаційною формою роботи комісії є засідання.

3.3. Рішення приймається комісією в присутності не менш як половини її складу, у тому числі голови комісії або його заступника, секретаря комісії.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії (або за його відсутності голос заступника голови комісії).

3.4. Організаційне забезпечення діяльності комісії здійснює департамент міського господарства.

СКЛАД

координаційної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу

Члени ради:

ПОЛОЖЕННЯ

про координаційну раду з питань протидії туберкульозу та  ВІЛ-інфекції/СНІДу

                                               1.Загальні положення

         1.1 Координаційна рада з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу при Ужгородській міській раді (далі—рада) утворюється рішенням виконкому.

1.2. Рада є консультативно-дорадчим органом, що здійснює у межах чинного законодавства координацію діяльності структурних підрозділів міської ради, лікувально-профілактичних закладів міста, підприємств, установ, відповідних міжнародних, громадських та релігійних організацій, які працюють у місті, з метою формування та ефективної реалізації єдиної політики, удосконалення системи моніторингу та оцінки стану боротьби з туберкульозом та ВІЛ-інфекцією/СНІДом у місті.

1.3. У своїй діяльності рада керується Конституцією та Законами України, актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, рішенням Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІду, рішеннями виконкому, розпорядженнями міського голови та цим Положенням.

2. Основні завдання

2.1. Основними завданнями ради є:

– координація у межах чинного законодавства діяльності та сприяння співробітництву структурних підрозділів міської ради, лікувально- профілактичних закладів міста,  підприємств, установ, відповідних міжнародних, громадських та релігійних організацій щодо протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІду у місті;

– розроблення та подання на розгляд виконкому пропозицій щодо визначення пріоритетів місцевої політики, комплексних заходів щодо запобігання поширенню туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу, лікування та підтримка ВІЛ-інфікованих, хворих на туберкульоз та СНІД;

– сприяння консолідованому використанню коштів бюджетів різних рівнів, міжнародних, громадських організацій, що призначені для фінансування програм та заходів протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу, лікування і профілактики туберкульозу, ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, з метою їх раціонального та ефективного використання;

– здійснення аналізу епідеміологічної ситуації з туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу у місті, організація оперативного реагування на зміни епідеміологічної ситуації із зазначених захворювань у місті;

– інформування виконкому, облдержадміністрації та громадськості  про стан справ з протидії поширенню туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу, а також з питань забезпечення виконання зазначених програм та заходів;

– проведення моніторингу виконання зазначених програм та заходів;

– розроблення заходів та подання на сесію міської ради обґрунтувань та пропозицій про фінансування заходів щодо протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу.

2.2. Рада має право:

– отримувати в установленому законодавством порядку від лікувально-профілактичних закладів, підприємств, структурних підрозділів міської ради, установ, незалежно від форм власності, відповідних міжнародних, громадських та релігійних організацій інформацію необхідну для виконання покладених на неї завдань,  координація у межах чинного законодавства діяльності та сприяння співробітництву структурних підрозділів міської ради, лікувально- профілактичних закладів міста,  підприємств, установ, відповідних міжнародних, громадських та релігійних організацій щодо протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІду у місті;

– заслуховувати інформацію керівників структурних підрозділів міської ради, які беруть участь в проведенні заходів щодо запобігання поширенню туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу серед населення, головних лікарів лікувально-профілактичних закладів;

– створювати при потребі тимчасові консультаційні, експертні та робочі групи із залученням провідних спеціалістів, фахівців вищих начальних закладів, інших організацій, незалежно від форм власності (за згодою) для розгляду питань з діагностики, лікування та реабілітації хворих на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію;

– скликати наради, конференції, семінари за участі представників структурних підрозділів міської ради, установ, відповідних міжнародних, громадських та релігійних організацій з питань протидії туберкульозу, ВІЛ-інфекції;

– запрошувати для участі у засіданні ради, при потребі, інших осіб, які не є її членами;

– організовувати роботу, пов’язану із залученням вітчизняних та іноземних інвестицій, коштів міжнародних організацій, благодійних фондів, тощо, для реалізації програм та заходів щодо запобігання поширенню туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу.

2.3. Рада зобов’язана:

– забезпечувати проведення комплексного аналізу причин поширення туберкульозу та ВІЛ-інфеції/СНІДу у місті та за його результатами готувати пропозиції щодо вжиття заходів з метою запобігання зазначених захворювань;

– забезпечити розроблення комплексних заходів щодо запобігання поширенню туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу та здійснювати контроль стану їх виконання;

– здійснювати контроль за роботою координаційних рад з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу в лікувально-профілактичних закладах міста;

– організовувати висвітлення у засобах масової інформації результатів реалізації комплексних заходів з протидії туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу у місті.

3. Діяльність ради

3.1. Організаційною формою роботи ради є засідання.

3.2. Засідання проводяться відповідно до плану роботи ради, який затверджує голова ради, але не рідше ніж один раз у квартал. У разі потреби проводяться позачергові засідання.

3.3. Регламент роботи ради затверджується на її засіданні.

3.4. Засідання ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше, як дві третини її членів. Члени ради зобов’язані особисто брати участь у засіданнях.

3.5. Засідання ради проводить її голова або за його дорученням – один із його заступників.

3.6. За дорученням голови ради підготовку проведення засідань здійснюють один із його заступників та відповідальний секретар.

3.7. Рішення ради приймається двома третинами голосів присутніх на її засіданні членів.

3.8. Рішення ради оформляється протоколом згідно з регламентом, підписується головою ради (у разі його відсутності, одним із його заступників) та відповідальним секретарем відповідно до тематики питань, що заслуховуються на засіданні ради.

3.9 .Зміни до переліку питань, які попередньо визначені порядком денним засідання, вносяться за пропозицією будь-якого члена ради і ухвалюються шляхом відкритого голосування на початку засідання.

3.10. Рада здійснює контроль за виконанням власних рішень та розглядає на своїх засіданнях стан їх виконання.

3.11. Рішення ради, прийняті e межах компетенції, обов’язкові для виконання структурними підрозділами міської ради та лікувально-профілактичними закладами міста.

3.12. Рада  інформує громадськість про свою діяльність, рішення, прийняті на засіданнях та стан їх виконання.

СКЛАД

надзвичайної протиепізоотичної комісії

Члени комісії:

ПОЛОЖЕННЯ

про надзвичайну протиепізоотичну комісію

1. Загальні положення

1.1. Надзвичайна протиепізоотична комісія (далі – Комісія) є постійно діючим органом при міській раді, який здійснює на території міста оперативний контроль, керівництво і координацію діяльності органів
виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, фізичних
осіб щодо запобігання  спалахам особливо небезпечних хвороб,  що
входять до списку Міжнародного епізоотичного бюро (далі – заразні хвороби), і масовим отруєнням тварин та їх ліквідації.

1.2. Комісія   у  своїй  діяльності   керується    Конституцією і законами України,  а  також  указами  Президента України   та   постановами Верховної  Ради  України,  прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України рішеннями міської ради, виконавчого комітету та цим Положенням.

2. Основні завдання

2.1. Основними завданнями Комісії є здійснення  контролю  через органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також   керівників   і   спеціалістів  підприємств, установ організацій за:

– проведенням   заходів  щодо  профілактики  заразних  хвороб тварин (ящур,  чума, хвороба Ньюкасла, сибірка, сказ, туберкульоз, лейкоз  тощо),  хвороб,  спільних  для людей і тварин,  та масових отруєнь тварин;

– проведенням протиепізоотичних заходів  з метою недопущення занесення на територію  міста  збудників  заразних  хвороб  тварин  з  інших  держав та регіонів України;

– додержанням юридичними та фізичними особами ветеринарно-санітарних вимог, спрямованих на захист людей і довкілля;

– наданням практичної допомоги підприємствам, установам і організаціям міста у проведенні протиепізоотичних заходів.

2.2. Комісія відповідно до покладених на неї завдань:

– вживає оперативних заходів для локалізації та ліквідації спалахів заразних хвороб тварин;

– координує діяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій міста, з питань проведення протиепізоотичних заходів;

– через систему Держпродспоживслужби організовує захист населення від хвороб, спільних для людей і тварин;

– інформує Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при облдержадміністрації про спалахи заразних хвороб і масові отруєння сільськогосподарських та  диких  тварин,  а також про вжиті заходи щодо їх ліквідації;

– запроваджує карантинно-обмежувальні  заходи або карантин  у місці виникнення і розповсюдження заразних хвороб тварин;

– заслуховує керівників органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій про вжиті заходи щодо профілактики та ліквідації заразних хвороб тварин;

– оперативно залучає працівників державної служби ветеринарної медицини, ветеринарних служб підприємств, установ і організацій до проведення протиепізоотичних заходів, а  також визначає відповідальних осіб;

– розглядає матеріали щодо причин і наслідків виникнення та ліквідації спалахів заразних хвороб і масових отруєнь тварин, визначення винних у цьому осіб;

– вивчає питання про вилучення з обігу та подальше використання небезпечної продукції тваринного походження, яка може викликати інфекційні захворювання і масові отруєння людей та/або тварин в процесі її переробки, реалізації або споживання;

– визначає кордони інфікованої та буферної зон, зони спостереження.  У разі спалаху заразних хвороб тварин  розміщує у  засобах масової інформації повідомлення про кордони інфікованої та буферної зон, зони спостереження і за необхідності про проведені в кожній з цих зон ветеринарно-санітарні заходи.

2.3. Комісія має право:

– одержувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб інформацію та матеріали,  що необхідні для з’ясування епізоотичної ситуації,  ветеринарно-санітарного стану  підприємств, установ  і організацій та  вжиття невідкладних заходів щодо запобігання розповсюдженню та  ліквідації заразних хвороб тварин;

– проводити на підприємствах, в установах і організаціях перевірку стану роботи з профілактики або ліквідації заразних хвороб і  масових  отруєнь тварин та приймати обов’язкові для виконання рішення про усунення виявлених порушень;

– вирішуватипитання про забій і знищення тварин, птиці у разі виявлення заразних хвороб, а також про вилучення з обігу, знезараження, переробку або інше використання продуктів і сировини тваринного та рослинного походження, визнаних не придатними для використання;

– забороняти у разі виявлення заразних хвороб тварин вивезення (у тому числі за кордон) з окремих підприємств,  населених пунктів і районів  області тварин, птиці, кормів,  продукції і сировини тваринного походження всіма видами  транспорту  та  пересилання  в  посилках, а  також  їх  ввезення (у тому числі з-за кордону);

– забороняти експлуатацію підприємств з переробки та зберігання продукції і сировини тваринного походження у разі виявлення на таких  підприємствах  заразних   хвороб  тварин  або    незадовільного ветеринарно – санітарного стану;

– приймати рішення щодо запровадження особливого режиму роботи, карантинно-обмежувальних заходів або карантину на підприємствах, в окремих населених пунктах, районах з метою запобігання розповсюдженню заразних хвороб тварин;

– визначати на договірних умовах на період карантину режим роботи  працівників підприємств  з виробництва та переробки продукції і сировини тваринного походження залежно від конкретного захворювання тварин і наявних умов підприємства;

– забороняти у разі виявлення заразних хвороб проведення полювання на певні види диких тварин та птиці;

– ставити перед відповідними органами питання про звільнення з роботи, притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності  посадови осіб, з вини  яких  допущено занесення збудників інфекції на  територію області виникнення спалахів заразних хвороб і масових отруєнь тварин.

3. Діяльність комісії

3.1. Комісія утворюється у складі голови, заступника голови, її членів   та секретаря.

Комісію очолює заступник міського голови. Заступником голови Комісії є головний державний інспектор ветеринарної медицини міста.

3.2. До складу комісії входять представники міських управлінь ветеринарної медицини, охорони здоров’я, з питань надзвичайних ситуацій, транспорту і зв’язку, житлово – комунального господарства, органів внутрішніх справ, підприємств, установ і організацій міста, визначені міською радою.

3.3. Членам Комісії видаються підписані головою та секретарем Комісії службові посвідчення.

Під час виконання службових обов’язків ї надається  право позачергового користування міжміським телефонним зв’язком, використання спеціалізованих  транспортних засобів ветеринарної медицини. У разі  службових відряджень вони мають право  напозачергове  придбання проїзних документів на всі види транспорту і розміщення в готелі.

Спеціалістам ветеринарної медицини, що входятьдо складу Комісії, надаються повноваження державних інспекторів ветеринарної медицини.

3.4. Голова Комісії:

– керує роботою Комісії;

– визначає дату, час і місце проведення засідання Комісії;

– веде засідання Комісії;

– затверджує щорічний план її роботи;

– скликає в разі потреби позачергові засідання Комісії;

– може вносити у разі потреби зміни до її складу;

– здійснює контроль за виконанням прийнятих Комісією рішень.

У разі  відсутності  голови  Комісії  його  обов’язки виконує  заступник.

3.5. Роботу з підготовки засідань Комісії виконує її секретар.

3.6. Пропозиції до розгляду  питань  на  засіданні   Комісії вносять голова та члени Комісії.

3.7.  Засідання  Комісії є правомочним,  якщо    на ньому присутня більш як половина її членів.

На засідання  Комісії  запрошуються  залежно   від   характеру питань, що розглядаються, керівники або представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, наукові працівники та громадяни.

3.8. Рішення Комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів, присутніх на засіданні.

У разі рівного розподілу  голосів вирішальним  є голос головуючого.

Член Комісії, який не підтриму прийняте рішення, може у письмовій формі викласти окрему думку, що  додається до рішення Комісії.

Рішення Комісії, прийняті у межах її повноважень,  є обов’язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами  і організаціями, громадянами.

3.9. Засідання Комісії оформляється протоколом, зміст  якого або  його частина доводяться до відома зацікавлених центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів  місцевого самоврядування,  підприємств,  установ  і  організацій, а у разі  потреби – до засобів масової  інформації. Протокол підписується головою та секретарем Комісії і скріплюється печаткою.   Робочим органом Комісії є управління Держпродспоживслужби в місті Ужгород.