Безбар’єрність починається зі ставлення до людини – з уміння почути, зрозуміти, підтримати та створити простір, у якому кожен почувається гідно й комфортно

До навчання долучилися працівники структурних підрозділів міськради, медичної сфери та служб, які щодня працюють із людьми та формують міський простір – від соціальної політики й транспорту до архітектури, інфраструктури та медицини. Спікером заходу став амбасадор безбар’єрності в області, голова ГО «Безбар’єрне Закарпаття» Руслан Проценко.

Під час тренінгу учасники говорили не лише про фізичну доступність міста, а й про культуру спілкування та повагу до кожного жителя та гостя громади. Адже маломобільність – це не тільки про людей з інвалідністю. Це й батьки з дитячими візочками, люди старшого віку, пацієнти після травм чи операцій, ветерани і ветеранки та всі, хто може тимчасово або постійно потребувати більш доступного середовища.

Окрему увагу приділили інклюзивній мові та коректній комунікації. Учасники працювали з «Довідником безбар’єрності», вчилися уникати стереотипних і застарілих формулювань та формувати спілкування на основі поваги й людиноцентричності. Важливим блоком стала також тема взаємодії з ветеранами, ветеранками та родинами Захисників і Захисниць України – як підтримувати діалог делікатно, без упереджень і з розумінням пережитого досвіду.

Сьогодні чутливість та емпатія – це така ж обов'язкова професійна навичка для посадовців, як і знання законів.

Ветерани і ветеранки, поранені захисники, люди після важких травм чи у складних обставинах не повинні долати ще й стіну нерозуміння в державних установах. Навчання безбар'єрності допомагає міським службам змінити підхід: навчитися правильно слухати, вчасно підтримати й забезпечити людині гідне ставлення.

Нагадаємо, нещодавно Ужгородська міська рада та громадська організація «Безбар’єрне Закарпаття» підписали Меморандум про співпрацю, партнерство та взаєморозуміння у сфері створення безбар’єрного простору, метою якого є об’єднання зусиль для формування в Ужгороді доступного та комфортного середовища, у якому всі жителі матимуть рівні можливості для повноцінного життя та участі у житті громади.