Богдан Андріїв: "Системний підхід дає не моментальний ефект, а довготривалу ефективність"

Опубліковано: Жовтень 15, 2020

Богдан Андріїв:

Розмова з міським головою Ужгорода Богданом Андріївим.

Із досьЄ «Голосу УкраЇни»

Богдан Андріїв народився 12 серпня 1969 р. в селі Конюхів Стрийського району на Львівщині. Після школи — медпрацівник Стрийської райлікарні. 1987—1989 рр. — служба в армії.
Згодом заочно закінчив Одеську державну академію харчових технологій ім. М. В. Ломоносова, здобув фах інженера-механіка. У 2004 р. — Київський університет права, юрист. Працював спеціалістом і начальником відділу Закарпатського центру сертифікатних аукціонів. З 1996-го по 2004-й — в Карпатській регіональній митниці: старший і головний інспектор, начальник відділу.
З березня 2013-го по листопад 2014-го — член наглядової ради ТОВ «Сонячна енергія плюс». По листопад 2015 р. — секретар Ужгородської міськради. У листопаді 2015-го обраний Ужгородським міським головою.
Разом з дружиною Владою виховали сина і доньку.

Осучаснювали всі сфери життя містян

— Богдане Євстафійовичу, незабаром виповниться п’ять років вашого перебування на високій і впливовій посаді міського голови Ужгорода. Навесні 2016-го ви визначили своє завдання так: «Ужгородці хочуть комфортно жити». Що з наміченого зробити вдалося, а що ні, за цей некороткий час? Адже, зважте, нині бюджет обласного центру Закарпаття, як ніколи раніше, — істотно зріс і став найбільшим за всі попередні десятиліття.

— Завдання, щоб люди жили комфортно, яке ставив і ставлю для себе та перед управлінцями міської ради, працівниками комунальних підприємств Ужгорода, — дуже просте, зрозуміле, буденне і водночас складне та всеохоплююче, бо йдеться про всі сфери. Але так ми і працювали: намагалися якісно змінити ситуацію і зі зношеною, «вбитою» ще з радянських — або й раніше — часів інфраструктурою, ремонтували житловий фонд, відділення лікарень, забезпечували сучасне медичне обладнання, намагалися робити затишними наші школи і садочки, відновлювали стадіони і будували мультифункціональні спортивні майданчики. Для мене це також — розвивати електронні сервіси, зберігати зелені зони, забезпечувати ужгородцям можливість швидко і без ходінь кабінетами отримувати адміністративні послуги, аби люди мали цікаве дозвілля та чимало іншого.

Але, напевно, важливіше говорити про принципи: дорожнє покриття на вулицях робили після ревізії і заміни всіх підземних комунікацій, мереж. А деякі з них прокладали ще століття тому, за приналежності Ужгорода до Австро-Угорщини, Чехословаччини.

Під час оновлення всіх вулиць, тротуарів, дворів багатоповерхівок враховували пониження спусків, контрастне маркування для людей з інвалідністю, матерів із візочками тощо. Зробили максимально зручні умови — і для працівників, і для відвідувачів — у Центрі надання адміністративних послуг. Навіть — із кімнатою, де можна змінити підгузки дитині; туалетом для людей з інвалідністю; з електронною чергою.

Максимально залучаємо ужгородців до ухвалення управлінських рішень — для цього розвиваємо електронні сервіси, оприлюднюємо відкриті дані, проводимо публічні консультації, громадські слухання, конкурс проектів громадської ініціативи. Методичну підтримку постійно надаємо на капітальні ремонти, поліпшення енергоефективності ОСББ.

Щоб позбутися старих, некомфортних маршруток, яким не було альтернативи, бо електротранспорту в Ужгороді ніколи не було, — створили комунальне транспортне  підприємство. За три роки закупили вже 27 нових, із великою пасажиромісткістю, з умовами для людей з інвалідністю, зручних автобусів «Електрон», рух яких кожен може відслідкувати через додаток у смартфоні.

Якісно оновили два стадіони — мають усе необхідне для змагань із різних видів спорту, зокрема й міжнародного класу, відкриті для занять не лише спортивних шкіл, секцій, клубів, а й для всіх, хто хоче бігати, стрибати, тренуватися, оздоровлюватися. У школах міста збудували 10 мультимедійних спортивних майданчиків...

Продовжувати є про що. Хоча, звичайно, вдалося не все, що вкрай потрібно місту, що хотілося і хочеться зробити.

Виділили та оформили земельну ділянку, розробили проект, кошторисну документацію і пройшли державну експертизу для спорудження нового дитсадка. «У дорозі» до вирішення питання нового кладовища і сміттєпереробного заводу, до хорошої якості всіх вулиць, тротуарів, оновлення мереж водопостачання та водовідведення.

— Що заважало здійснити все задумане?

— Насамперед те, що коштів, хоч і справді, в бюджеті за останні п’ять років стало суттєво більше, але і місто десятками років належно не ремонтували. До прикладу, хоча протягом 2016—2020 років зробили ремонти у 217 ОСББ, загалом виділили на капремонт житлового фонду 66,7 млн грн, з яких на ОСББ спрямували 72% коштів, проте за зверненнями людей потрібно виконати роботи на понад 150 млн грн, з яких у будинках ОСББ — на понад 100 млн грн.

Водночас і видатки значно зросли. У 2016-му був пік щодо коштів, які завдяки децентралізації отримали місцеві бюджети. І в Ужгороді тоді була змога відремонтувати найбільше дахів, дворів... А далі — з року в рік — почали зменшувати частку надходжень, які залишалися в місцевих бюджетах, перекладати на місцеве самоврядування зобов’язання, які мали виконуватися на державному рівні.

Наведу лише окремі штрихи: на місцевий бюджет переклали фінансування профтехосвіти, хоча, скажімо, в Ужгороді в трьох таких закладах із міста — лише третина студентів; зобов’язання про відшкодування за перевезення пільговиків також лягло на місцеві бюджети; на забезпечення міста перейшли непедагогічні працівники в садочках і школах. А ще ж скільки було «ініціатив», які вдалося зупинити завдяки зусиллям Асоціації міст України.

Створюємо умови, аби паркінги зводив бізнес

— Щорічне збільшення індивідуального транспорту породило чимало проблем для ужгородців: затори, брак місця паркування, загазованість... Особливо це відчутно на вулицях і площах в історичному середмісті. Таки перезріває або й уже перезріла необхідність споруджувати сучасні підземні й багатоповерхові парковки...

— Так, парковки дуже потрібні Ужгороду. Але ми підійшли до питання трохи з інших позицій — пропонуємо не вкладати у паркінги кошти міської казни, а створюємо умови, щоб їх зводив і обслуговував бізнес.

А завдання міської влади бачимо в розвитку зручного і комфортабельного громадського транспорту. Для цього закуповуємо автобуси «Електрони», запроваджуємо так звані наскрізні маршрути — з кінця в кінець міста можна дістатися без пересадок, без подвійної оплати. Для цього ж ставимо в місті нові зупинки — з електронним табло, на яке, завдяки GPS-моніторингу всіх міських автобусів, виводиться час прибуття, де можна під’єднатися до wi-fi, де встановлюємо камери єдиної системи відеонагляду «Безпечне місто». Для цього ж розвиваємо систему велодоріжок. Поки не буде зручно і вигідно пересуватися транспортом, альтернативним авто, паркінги кардинально не вирішать ні проблему заторів у пікові години, ні захаращеності вулиць, ні загазованості повітря.

— Справді: приємно вражають оновлені останніми роками дороги й тротуари на багатьох жвавих шляхах. Але ще залишаються так звані бокові (і не лише) вулиці. Жителі яких волають про ремонт... Зокрема, кінець довжелезної Загорської, обабіч якої молоді родини зводять собі житло.

— І мені, як усім ужгородцям, дуже б хотілося одразу оновити всі вулиці міста. Але, по-перше, грошей одразу на все немає, по-друге, робимо капітальні ремонти та реконструкції із заміною всіх підземних комунікацій, системами вуличного стоку. Тому почали з найбільш завантажених транспортних артерій, в’їздів до Ужгорода, об’єднуємо їх у, так би мовити, кільця, а потім радіально відходимо від центру в мікрорайони. Наприклад, оновили вулиці Шумну, Станційну, Анкудінова, Антонівську, Гагаріна, Капушанську, Можайського, Собранецьку тощо. Хоча і невеликих, периферійних вулиць зробили дуже багато — таких, де по кілька десятиліть не було не те що капітального ремонту, а й навіть рідко ями латали — Стрільничну, Львівську, Стародоманинську, Стефаника, Сріблясту та чимало інших.

Буде нова школа й сучасний дитсадок!

— У місті швидко виростають цілі нові житлові мікрорайони. Та про школи й дитсадки забудовники й не думають... Остання школа — №20 — стала до ладу чверть століття тому!.. Учням доводиться іти на навчання досить далеко...

— Ужгороду дуже потрібні нові школа і дитсадок. Як вже казав: ми провели процедуру виділення земельної ділянки, замовили проект дитсадка на 250 місць — із інклюзивними групами, басейном, танцювальними та спортивними залами. Розробили проектно-кошторисну документацію, яка вже пройшла державну експертизу, подали всі документи для включення в перелік на фінансування із Державного фонду регіонального розвитку, адже вартість робіт — майже 111 млн грн. Школу і садок розташуємо у районі вулиці Загорської, де якраз і будується чимало нового житла. А щодо того, що дітям досить далеко ходити до школи, то навчальні заклади розподілені за вулицями, і в перший клас приймають дітей із тих, котрі ближчі. А старшим зазвичай батьки обирають школу — з урахуванням профілю навчання або й часто ту, де вчилися колись самі. Міська ж влада сприяє максимально — цього року змінили маршрути автобусів, облаштували біля шкіл №10 та 11 нові зупинки, щоб зручно було дітям і батькам.

— Коронавірусна пандемія та її наслідки — як дає раду цьому міська влада, як це впливає на реалізацію планів та проведення важливих заходів?

— Нам, як і всім, складно. Виділив би три основні чинники: істотне недоотримання коштів до планових показників і водночас значні видатки, які торік при плануванні бюджету навіть уявити ніхто не міг. Але ми ухвалили рішення, які дещо зменшили тягар податків і зборів для підприємців. Виділили гроші і забезпечили медиків, школи, садочки засобами для дезінфекції, захисту, закупили медичне обладнання, зокрема апарати ШВЛ, кисневі концентратори, створили мобільну бригаду, яка бере проби для тестування ПЛР — практично постійно понад півроку долаємо виклики, які ставить пандемія. Ну і окремі проблеми — через обмеження, скажімо, було складно багатьом дістатися на роботу, коли не їздив транспорт, підприємці не працювали, не заробляли, як планували, багатьом батькам не було куди подіти дітей, не всім легко перелаштуватися (навесні) на дистанційне або ж частково дистанційне навчання. Спочатку також на паузі була співпраця з нашими містами-побратимами, партнерами за міжнародними проектами. Нині це поступово відновлюється, дещо подовжуємо терміни виконання. Але працюємо!..

— На вашу думку, завершення непростого процесу децентралізації додасть імпульсу подальшому розвиткові Ужгорода?

— Сподіваюся, будуть чіткі, прозорі механізми, на яких будуватимемо співпрацю з іншими громадами. Раніше дуже великою проблемою було те, що мешканці довколишніх сільських територій прагнули отримувати в Ужгороді медичні, освітні та інші послуги. Адже маємо хороших спеціалістів-медиків, добре оснащені лікарні, кваліфікованих педагогів, а села, райони не хотіли за це переказувати кошти в міський бюджет, і ми зазнавами мільйонних збитків. Частково вирішували питання, укладали угоди з іншими адміністративними одиницями, приймали пацієнтів на умовах страхування тощо. А вже з квітня, до прикладу, змінилася ситуація в охороні здоров’я — за пацієнтів платить Національна служба здоров’я — незалежно від того, де вони проживають. Думаю, вирішаться й інші питання.

— На чому б хотіли наголосити на завершення розмови?

— Зовсім скоро — голосування на місцевих виборах. У більшості громад, міст, як і в Ужгороді, багато кандидатів. На посаду міського голови чи одне депутатське місце по декілька десятків претендентів. Головне при цьому — не забувати, що життя продовжиться і після 25 жовтня. Тому в запалі боротьби краще не робити того, за чим шкодуватимеш. А ще пам’ятати — і тим, кого обирають, і тим, хто прийде на виборчі дільниці, — що головне завдання влади — працювати для мешканців, громади, постійно ухвалювати рішення, які впливають як на цілі міста, регіони, так і безпосередньо на життя кожної людини.

Лише цифри

Проведено капітальний ремонт понад 110 прибудинкових територій, 147 дахів багатоповерхівок, 31-ї вулиці, тротуарів на десятках вулиць, набережної Незалежності, завершуємо площу Шандора Петефі. Капітальний ремонт — у семи відділеннях центральної міської клінічної лікарні, в усіх відділеннях дитячої лікарні, у шести із восьми сімейних амбулаторій. А ще — три нові транспортні розв’язки, новий ЦНАП, сучасне енергоощадне освітлення на 124 вулицях, підсвітили знакові будівлі Ужгорода...