Додаток до рішення IVсесії міської ради V скликання від … № … Положення про залучення коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста

Це Положення визначає вимоги щодо залучення та використання коштів цільового фонду соціально-економічного розвитку бюджету міста, внесених фізичними та юридичними особами на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідно до рішення XIX сесії міської ради IV скликання від 09.07.03 № 85 «Про затвердження Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста», Закону України «Про планування і забудову територій», Постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 року № 40 “Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів ”, Закон України «Про архітектурну діяльність».

1. Загальні положення

Наведені в цьому Положенні терміни та поняття вживаються в такому значенні:
– соціальна інфраструктура – комплекс закладів та інших об’єктів загального користування, призначених для задоволення соціальних, культурних, освітніх, медичних та інших потреб громадян;
– інженерно-транспортна інфраструктура – комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій;
– замовник будівництва – суб’єкт господарювання, який замовляє (доручає) здійснення будівництво на земельній ділянці, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, підряднику (генеральному підряднику) за договором підряду (контрактом) на капітальне будівництво;
– об’єкт будівництва – об’єкт нового будівництва, добудови та надбудови до існуючих будівель (споруд) як житлово-громадського, так і виробничого призначення (крім тимчасових закладів торгівлі та сфери послуг), який підлягає прийняттю в експлуатацію в установленому чинним законодавством порядку;
– вартість будівництва – показник опосередкованої вартості спорудження 1м кв. об’єкту будівництва в Закарпатській області, який встановлюється Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, що множиться на загальну площу об’єкта будівництва;
– об’єкт нерухомого майна – будинок або його частина, інша постійно розміщена споруда, їх структурні компоненти, які не можуть бути переміщені в інше місце без втрати якісних або функціональних властивостей, зміни вартості призначення;
– кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста – це кошти фізичних та юридичних осіб – забудовників, залучені міською радою до цільового фонду соціально-економічного розвитку бюджету міста на договірних та добровільних засадах;
– вихідні дані – це перелік необхідних документів на проектування об’єкта архітектури (архітектурно-планувальне завдання, завдання на проектування, технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури, договір про пайову участь замовників будівництв у соціально-економічному розвитку міста).

2. Джерела формування коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста

2.1. Кошти цільового фонду бюджету міста для розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста формуються за рахунок наступних джерел :
– внесків фізичних та юридичних осіб – замовників будівництва за одержання вихідних даних на проектування для пайової участі в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, передбачених ст.27 Закону України « Про планування і забудову територій»;
– внесків для пайової участі в розвитку інженерно-транспортної інфраструктури житлових масивів міста від фізичних та юридичних осіб, які з метою здійснення підприємницької діяльності переводять житлові приміщення у нежитловий фонд;
– внесків для пайової участі в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста та індивідуальних житлових районів, перерахованих громадянами – індивідуальними забудовниками новостворених індивідуальних житлових масивів.
2.2. Розмір внесків юридичних та фізичних осіб, які перелаштовують житлові приміщення в нежитлові для здійснення підприємницької діяльності визначається згідно з методикою, затвердженою рішенням XLII сесії міськради IV скликання від 27.05.05 № 599 «Про порядок та умови влаштування об’єктів для здійснення підприємницької діяльності у житлових будинках».
2.3. Розмір внесків юридичних та фізичних осіб – замовників будівництва за одержання вихідних даних на проведення проектування визначається згідно з методикою, що додається.
2.4. Розмір внесків від громадян – індивідуальних забудовників встановлюється відповідно до рішення IV сесії міськради V скликання від 23.11.06 № 99 « Про умови надання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва» із змінами і доповненнями, в розмірі 25,0 грн. за 1 квадратний метр земельної ділянки, наданої в приватну власність.
2.5. Встановити, що граничний розмір коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (з врахуванням вартості робіт, передбачених вихідними даними на проектування), не може перевищувати:
– 20 відсотків вартості будівництва інженерних споруд та нежитлових будинків (крім будівель закладів культури і закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення);
– 10 відсотків вартості спорудження житлових будинків, будівель закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення.
2.6. Кошти замовників будівництва не залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста в разі спорудження :
– об’єктів будь-якого призначення за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
– будівель житлового фонду соціального призначення;
– житлових будинків на земельних ділянках, придбаних на аукціоні, за умови включення до ціни таких земельних ділянок вартості облаштування їх інженерними мережами;
– об’єктів, які будуються замість пошкоджених або зруйнованих внаслідок стихійного лиха.
2.7. Від внесення коштів індивідуальних забудовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на 50 відсотків звільняються наступні пільгові категорії громадян :
– ветерани війни;
– діти війни;
– громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи І та ІІ категорії;
– інваліди І групи загального захворювання;
– багатодітні сім’ї.
2.8. Від внесків замовників будівництва, за одержання вихідних даних на проектування, для пайової участі в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста звільняються юридичні і фізичні особи, індивідуальні забудовники, які внесли кошти до цільового фонду бюджету міста при одержанні земельної ділянки у приватну власність, а також під час одержання дозволу на переведення житлового приміщення у нежитловий фонд.

3. Використання коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста

3.1. Використання коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, перерахованих до цільового фонду, регулюється розділом ІІІ Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста, затвердженого рішенням ХІХ сесії міської ради ІУ скликання від 09.07.03 № 85 із змінами і доповненнями.
3.2. Зміни щодо порядку використання зазначених коштів вносяться лише відповідними рішеннями міської ради.

4. Контроль, облік та звітність

4.1. Облік надходжень і використання коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста здійснюється управлінням державного казначейства у м. Ужгороді відповідно до чинного законодавства.
4.2. Звітність про надходження і використання коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста подається управлінням державного казначейства в м. Ужгороді фінансовому управлінню міської ради разом зі звітом щодо виконання бюджету міста.
4.3. Бухгалтерський облік фінансово-господарських операцій за напрямками використання, проведених за рахунок коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури здійснюється головними розпорядниками коштів згідно з чинним законодавством.
4.4. Оперативний облік надходжень та використання зазначених коштів здійснюється фінансовим управлінням міської ради.
4.5. Річний звіт про використання коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури розглядається і затверджується міською радою одночасно з розглядом звіту про виконання бюджету міста.
4.6. Контроль за повнотою та своєчасністю перерахування вищевказаних коштів проводиться окремими уповноваженими структурними підрозділами, визначеними відповідними рішеннями міської ради.
4.7. Перевірка правильності використання зазначених коштів проводиться фінансовим управлінням за окремими дорученнями, іншими контролюючими органами в межах їх компетенції за згодою міського голови.
4.8. Контроль за використанням коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури здійснюють постійна комісія міської ради з питань бюджету, фінансів, оподаткування та фінансове управління міської ради .
4.9. Інформація про використання відповідних коштів надається зацікавленим особам фінансовим управлінням за погодженням міського голови один раз на квартал.

5. Прикінцеві положення

5.1. Кошти, залучені міською радою для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури перераховуються юридичними і фізичними особами безпосередньо на рахунок цільового фонду бюджету міста.
5.2. Залучення коштів замовників, що здійснюють будівництво в м.Ужгороді, за одержання вихідних даних на проведення проектування здійснюється на підставі договору про пайову участь у соціально-економічному розвитку міста.
5.3. Залучення інших коштів для розвитку соціально-економічної інфраструктури міста може здійснюватись на договірних і позадоговірних умовах.
5.4. Проекти договори про пайову участь замовників будівництва у соціально-економічному розвитку міста готуються уповноваженим структурним підрозділом, визначеним відповідним рішенням міської ради не пізніше, ніж за 10 (десять) днів до дня розгляду виконавчим комітетом міської ради питання про надання дозволу на будівництво і набирають чинності одночасно з рішенням про надання такого дозволу.
5.5. Повноваження на підписання договорів про пайову участь у соціально-економічному розвитку міста надаються першому заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради.
5.6. Внески за договорами про пайову участь замовників будівництва у соціально-економічному розвитку міста сплачуються до одержання дозволу на будівництво. В разі реструктуризації внесків, передбачених договором (угодою сторін), повний розмір відповідних коштів вноситься до прийняття завершеного будівництвом об’єкта в експлуатацію. Платіжні документи про сплату таких внесків є підставою для підписання акта Державної приймальної комісії.
5.7. У випадку внесення змін до чинного законодавства (в т.ч. щодо граничного розміру залучення коштів замовників будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів) відповідні зміни вносяться до цього Положення виключно за рішенням сесії міської ради.
5.8. При зміні власника ( забудовника), при проведенні купівлі-продажу об’єкта будівництва, в разі реструктуризації зазначених внесків договір про пайову участь у соціально-економічному розвитку міста підлягає переоформленню згідно з чинним законодавством.

Секретар міської ради Бедь Ю.П.

Проект

Про порядок залучення
коштів фізичних та юридичних
осіб на розвиток
інженерно-транспортної та
соціальної інфраструктури міста

Керуючись ст.13 Бюджетного кодексу України, Законом України “Про планування і забудову територій”, Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 року № 40, “Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів ”, рішенням XIX сесії міської ради IV cкликання від 09.07.03 № 85 «Про затвердження Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста» із змінами і доповненнями, рішенням XLII сесії міськради IV скликання від 27. 05.05 № 599 «Про порядок та умови влаштування об’єктів для здійснення підприємницької діяльності у житлових будинках», рішенням IV сесії міськради V скликання від 23.11.06 № 99 « Про умови надання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва» із змінами та доповненнями,

міська рада ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Положення про залучення коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста згідно з додатком.
2. Уповноважити управління з питань інноваційних впроваджень, інвестицій та сталого розвитку (Ванджурак І.В.) забезпечити підготовку проекту договору від імені виконкому міської ради про пайову участь замовників будівництва у соціально-економічному розвитку міста для їх подальшого підписання першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради і здійснювати контроль щодо повноти та своєчасності сплати внесків до бюджету міста.
3.Доручити управлінню з питань інноваційних впроваджень, інвестицій та сталого розвитку ( Ванджурак І.В. ) спільно з юридичним управлінням (Павлюк А.М.) терміново розробити форму вищезазначеного договору і затвердити рішенням виконавчого комітету міської ради.
4.Управлінню архітектури і містобудування (Стричик О.Г. ) спільно з управлінням з питань інноваційних впроваджень, інвестицій та сталого розвитку (Ванджурак І.В.) погодити процедуру видачі вихідних даних на проектування будівництва на території міста та укладання договорів про внески забудовників для пайової участі в розвитку соціально-економічної інфраструктури міста.
5.Уповноважити відділ землекористування (Дикун Л.Й.) здійснювати контроль щодо повноти і своєчасності сплати внесків, перерахованих громадянами – індивідуальними забудовниками.
6.Уповноважити фінансове управління міської ради (Метеньканич Т.І.) здійснювати загальну організацію, координування учасників процесу залучення та використання коштів цільового фонду соціально-економічного розвитку міста, проводити оперативний облік вказаних коштів.
7.Контроль за виконанням рішення покласти на комісію з питань бюджету, фінансів, оподаткування ( Бадиду М.П. ).

Міський голова С.М. Ратушняк

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО АКТА

Проект рішення Ужгородської міської ради:
«Про порядок залучення коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста »

1. Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується вирішити шляхом державного регулювання господарських відносин.

Проблема – неврегульованість питання про порядок залучення міською радою коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та недостатність фінансових ресурсів бюджету міста для вирішення проблемних питань реконструкції зношеної інженерно-транспортної інфраструктури міста внаслідок незабезпечення виконання державних та міських нормативно-правових актів.

Причини та умови виникнення проблеми :
Рішенням ХІХ сесії міськради ІУ скликання від 09.07.03 № 85 затверджено Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста. Відповідно до ст.27 Закону України «Про планування і забудову територій», одним із джерел вищевказаного фонду визначено залучення коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.
Рішенням ХLII сесії міськради ІУ скликання від 27.05.05 № 599 «Про порядок та умови влаштування об’єктів для здійснення підприємницької діяльності у житлових будинках», рішенням ІУ сесії міськради У скликання від 23.11.06 №99 «Про умови надання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва» (зі змінами ), передбачено внесення фізичними та юридичними особами коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста за переведення житлових приміщень у нежитловий фонд з метою здійснення підприємницької діяльності, а також громадянами-індивідуальними забудовниками новостворених житлових масивів.
Оскільки міською радою не розроблявся порядок залучення та використання коштів забудовників, визначених Постановою Кабінету міністрів України від 24.01.07 № 40 «Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовниками, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів», виникла необхідність прийняття положення, яке б передбачало узагальнюючий порядок формування та використання вищевказаного джерела цільового фонду соціально-економічного розвитку міста.
Також слід зазначити, що діючі вищезазначені рішення міської ради не врегульовують механізм залучення до цільового фонду бюджету міста коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, через що виникають наступні проблеми:
– більшість забудовників на території міста не залучаються до пайової участі в облаштуванні інженерно-транспортної інфраструктури;
– відбувається пошкодження та руйнування існуючої інфраструктури без будьякого відновлення з боку замовників будівництва;
– стримується збільшення надходжень фінансового ресурсу бюджету міста для розв’язання питань соціально-економічного розвитку населеного пункту;
– недостатня можливість отримання додаткових джерел фінансування капітального ремонту житлового фонду, доріг міста, інженерно-технічних мереж водопостачання та водовідведення, теплопостачання, а також робіт по благоустрою міста;
– офіційно не визначено уповноважені органи, які будуть здійснювати контроль за своєчасністю та повнотою надходжень зазначених коштів, укладати договори про пайову участь замовників будівництва у соціально-економічному розвитку міста.
Діючі рішення є поверхневими і не регулюють правові взаємовідносини міської ради із замовниками будівництва щодо пайової участі у розвитку інфраструктури міста, тому спричиняють неоднозначне тлумачення норм діючого законодавства і унеможливлюють додаткове залучення коштів до цільового фонду бюджету міста на договірних і позадоговірних умовах.
Вирішення всіх вищезазначених проблем можливе лише за рахунок прийняття рішення міської ради щодо затвердження узагальненого Положення про залучення коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, яке регулюватиме зобов’язання щодо залучення і використання внесків забудовників.
Перелік суб’єктів, на яких проблема справляє негативний вплив:
– мешканці міста, які потерпають від аварій зношеної водопровідної, каналізаційної мережі, підтоплення дахів, інших незручностей, пов’язаних із гальмуванням розвитку міської інженерно-транспортної інфраструктури;
– водії транспортних засобів через незадовільний стан доріг міста;
– інвестори, які незадоволені станом інфраструктури міста;
-суб’єкти господарювання, які виконують ремонтно-будівельні роботи за бюджетні кошти і не отримують вчасний розрахунок через відсутність коштів у бюджеті міста.

2. Цілі державного регулювання:
Метою даного регулювання є удосконалення діючого механізму надходжень та використання залучених коштів фізичних і юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.
Реалізація мети передбачає встановлення наступних цілей :
– визначення методики розрахунку внесків замовників будівництва за одержання вихідних даних на проектування будівельних робіт;
– уповноваження структурних підрозділів міської ради щодо контролю за своєчасністю і повнотою надходжень та укладення договорів про пайову участь замовників будівництва у соціально-економічному розвитку міста;
– сприяння швидшим темпам розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста і новостворених індивідуальних житлових масивів;
– забезпечення благоустрою міста на належному рівні;
– залучення інвесторів в економіку міста;
– своєчасність розрахунків за виконані роботи по реконструкції, будівництву та капітальному ремонту, виконані за бюджетні кошти.

3. Визначення та оцінка прийнятих альтернативних способів досягнення цілей, аргументація переваг обраного способу досягнення цілі.

Можливості способу досягнення цілей Оцінка способу
1 2
Дотримання чинного законодавства – занижує додатковий фінансовий ресурс бюджету міста;
– не врегульовує зобов’язання між міською радою і забудовниками;
– забезпечує неефективне та незначне залучення внесків лише окремих забудовників;
– не вирішує питання соціально-економічного розвитку міста;
– не забезпечує регламентовані функції структурних підрозділів міської ради щодо залучення зазначених коштів;
– не встановлює правил залучення та використання коштів замовників будівництва на території міста.
– не регулює величину граничного розмір залучених коштів.

Затвердження обраного способу регулювання – забезпечує цілі регулювання порядку залучення міською радою коштів замовників будівництва для пайової участі в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста;
– збільшує надходження до спеціально фонду бюджету міста;
– забезпечує вимоги діючого законодавства щодо граничного розміру залучення коштів забудовників;
– забезпечує механізм врегулювання відносин між уповноваженими структурними підрозділами міської ради щодо залучення та використання зазначених коштів;
– забезпечує залучення громади у вирішення основних питань щодо соціально-економічного розвитку міста.

4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв’язання проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта.
Механізмом досягнення цілей регулювання є:
– введення правого порядку залучення та використання міською радою коштів фізичних та юридичних осіб – замовників будівництва для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста;
– делегування структурним підрозділам міської ради права для здійснення повноважень щодо участі в процесі залучення і використання зазначених коштів;
– врегулювання взаємовідносин міської ради з замовниками будівництва на договірних умовах;
– збільшення надходжень до цільового фонду соціально-економічного розвитку міста для проведення фінансування капітальних вкладень в розвиток міської інженерно-технічної інфраструктури;
– приведення у відповідність діючих нормативно-правових актів місцевого значення;
– застосування в методиці розрахунку розміру внесків щодо пайової участі в соціально-економічному розвитку міста системи понижуючих коефіцієнтів в залежності від функціонального призначення, розташування об’єкту будівництва та вигод, які отримує місто від введення об’єкту будівництва в експлуатацію.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акт.
Висока ймовірність досягнення визначених цілей ґрунтується на обраних механізмах регулювання:
– збільшення надходжень до бюджету міста за рахунок залучення всіх замовників будівництва на території міста до пайової участі в розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста;
– всебічний і поступальний соціально-економічний розвиток міста.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття акта із застосуванням методу аналізу вигод та витрат.
Ужгородська міська рада та її виконавчі органи, інші органи державної влади.
Вигоди:
– збільшення надходжень до цільового фонду бюджету міста для фінансування робіт спрямованих на розвиток інфраструктури міста;
– збільшення кола замовників будівництва, залучених до пайової участі в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста;
– зменшення бюджетної заборгованості за виконані роботи по реконструкції та капітальному ремонту інженерно-технічної і транспортної інфраструктури.

Витрати:
-витрати часу та коштів на проходження процедури укладання договорів на пайову участь замовників будівництва у соціально-економічному розвитку міста, здійснення обліку та контролю за своєчасним та повним надходженням зазначених коштів.

Фізичні та юридичні особи залучені до пайової участі в соціально-економічному розвитку міста.
Вигоди:
– можливість спільного облаштування та утримання прилеглих територій новозбудованих об’єктів;
– під’єднання до інженерно-технічної мережі комунальної власності.
Витрати:
– збільшення вартості будівництва.

Мешканці міста
Вигоди:
– забезпечення благоустрою міста на належному рівні;
– сприяння швидким темпам розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста і новостворених індивідуальних житлових масивів;
– покращення техногенної ситуації.

7. Обгрунтування строку дії регуляторного акта.

Термін дії регуляторного акта не обмежується.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта.

Річне надходження внесків перерахованих громадянами – індивідуальними забудовниками новостворених індивідуальних житлових масивів очікується біля 5000,0 тис.грн.
Надходження внесків фізичних та юридичних осіб – замовників будівництва за одержання вихідних даних на проектування не встановлено, оскільки відсутні відомості про кошторисну вартість об’єктів будівництва на території міста.
Значне зростання кола замовників будівництва, залучених до пайової участі в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.
Рівень поінформованості фізичних та юридичних осіб становитиме 95 відсотків.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності акта.
Цільова група: юридичні та фізичні особи –замовники будівництва.

Базове дослідження: згідно річної звітності.
Повторне дослідження: через рік з дня набрання чинності рішення.

Відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься управлінням з питань інноваційних впроваджень, інвестицій та сталого розвитку і управлінням економіки шляхом аналізу даних, які стосуються:
– динаміки кількості укладених договорів на пайову участь;
– ефективності використання коштів забудовників.

Додаток
до проекту положення

МЕТОДИКА
розрахунку розміру внесків пайової участі в соціально- економічному розвитку міста

Методика враховує функціональне та соціально-економічне значення проекту будівництва, реконструкції, територіальне розміщення об’єкту, створення додаткових робочих місць, об’єм інвестицій.
Базова формула розміру внесків пайової участі в соціально-економічному розвитку міста у гривнях (В):
В = П х S х З х Р х Ко х Вб де
П – коефіцієнт, що враховує функціональне призначення об’єкту будівництва (таблиця 1);
S – загальна площа об’єкта будівництва;
З – зональний коефіцієнт ( таблиця 2);
Р – коефіцієнт, що враховує кількість додатково створених робочих місць ( таблиця 3)
Ко – коефіцієнт, що враховує обсяг інвестицій ( таблиця 4)
Вб – опосередкована вартість спорудження 1 м.кв. об’єкта будівництва в Закарпатській області
Таблиця 1
Функціональне призначення об’єкта будівництва Коефіцієнт (Кф)
Соціальна сфера, в тому числі: народна освіта, охорона здоров’я, фізична культура, соціальне забезпечення, культура та мистецтво 0,4
Побутове обслуговування, магазини 0,4
Фінансування, кредитування, страхування та банківська справа, офіси 0,6

Готелі, кафе, ресторани та приміщення, функціональне призначення яких не визначено 0,6
АЗС, автозаправочні комплекси, станції технічного обслуговування автомобілів, автомийки 0,6
Багатоквартирне житлове будівництво (крім житла для найбільш соціально незахищених верств населення міста ) 0,5
Будівництво закладів розваг, дозвілля та відпочинку 0,6
Аптеки, стоматологічні кабінети, поліклініки недержавної власності 0,4
Об’єкти культового призначення 0,3

Таблиця 2

Економіко – планувальне зонування території м.Ужгород

Зональний коефіцієнт З

Центральна зона 0,5
Серединна зона 0,4
Периферійна зона 0,3

Таблиця 3

Величина коефіцієнта, що враховує кількість додатково створених робочих місць
Р
Кількість додатково створених робочих місць 4-5 0,4
більше 5 0,3

Таблиця 4

Величина коефіцієнта, що враховує обсяги інвестицій (Ко)

до 50 тис.грн. 0,4
Обсяги івнестицій до 100 тис.грн. 0,3
понад 100 тис.грн 0,2

Таблиця 5

Опосередкована вартість 1м.кв. спорудження об’єкта будівництва в Закарпатській області згідно доведених показників Комітетом будівництва та архітектури України)(підлягає корегуванню з врахуванням індексу інфляції на поточний рік) (Вб)

Призначення об’єкта Одиниця виміру Вартість ( грн.)
Адмінбудинки, офіси, банки Вартість 1м.кв. спорудження об’єкта з ПДВ 4326
Багатоквартирні житлові будинки Вартість 1м.кв. спорудження об’єкта з ПДВ 3118
Індивідуальне житлове будівництво Вартість 1м.кв. спорудження об’єкта з ПДВ 3810
Вихідні дані для застосування коефіцієнтів Р та Ко надають забудівники. При відсутності даних коефіцієнти Р та Ко приймаються рівними 1.