Інтерв’ю міського голови Ужгорода Богдана Андріїва газеті “Ужгород” до Дня міста

День міста для керівництва міської ради, особливо для міського голови – як новий рік: час озирнутися назад, підбити певні підсумки. А незабаром вже і рік, як міським головою Ужгорода обрано Богдана Андріїва. Про те, що вдалося новій команді зробити в Ужгороді і те, що заплановано – розмовляємо з Богданом Євстафійовичем.

 

– Підсумки доводиться робити постійно – і для себе аналізуємо, і чимало ужгородців, завдяки сучасним технологіям так прискіпливо за всім слідкують, що розслаблятися не дають, – каже міський голова. – Але я б виділив три найважливіші аспекти: комунікація міської влади з мешканцями міста стає чим далі тіснішою; вдалося почати реалізацію кількох масштабних проектів щодо ремонтів доріг, тротуарів загальноміських мереж водовідведення, освітлення; налагодження ефективної діяльності міської ради у контексті значного розширення повноважень і функцій, які передали на місцевій рівень від центральних і обласних структур.

 

– Що Вам, як міському голові дає така комунікація з ужгородцями?

– Не лише я, а й інші працівники міської ради швидше дізнаємося, де в місті виникають проблеми, що турбує людей і можемо оперативніше на це реагувати.

Ужгородці також уже мають можливість подавати електронні петиції, а нещодавно депутати підтримали запровадження громадського бюджету і на наступний рік виділено 3,5 мільйони гривень для реалізації проектів, які визначать самі мешканці. Проектів, до речі, подали аж 72.

Щодо впровадження електронної системи ProZorro стосовно закупівель розпорядниками коштів – наше місто по всім показникам випереджає як і інші закарпатські міста, так і загальнообласний показник.

Активно працюємо над реалізацією сервісу «Кабінет ужгородця». Так, зокрема, люди зможуть бачити онлайн, як просувається їхній документ – електронне звернення, подання в ЦНАП, скарга тощо, а згодом зможуть отримувати довідки, сплачувати за послуги, штрафи, мати електронні медичні картки.

 – Із передачею на місця додаткових функцій працювати стало легше?

– Безумовно, складніше, адже додалося питань, які потрібно вирішувати. До нас перейшла реєстрація місця проживання, юридичних осіб, громадських об’єднань, майнових прав, постійно збільшується кількість послуг, які надаються через ЦНАП.

Також Ужгород став дев’ятим обласним центром в Україні, який отримав функції архітектурно-будівельного контролю. Ми сформували потужну команду фахівців і тепер можемо контролювати весь процес будівництва: від документів – до здачі в експлуатацію, а, як відомо, щодо цього в ужгородців багато питань.

  – Які здобутки могли б відзначити у сфері залучення фінансових ресурсів з різноманітних фондів та реалізації грантових програм?

 

– Чималі кошти виділили з бюджету міста для ремонту дахів, фасадів будинків, оновлення мереж за проектом у співпраці з міжнародним проектом ЄС/ПРООН.

За підтримки народних депутатів України від Закарпаття Ужгороду надійшла субвенція з державного бюджету в сумі 16,5 млн. грн. Значна частка цих грошей піде на капітальний ремонт та утеплення Ужгородської класичної гімназії, близько 2 мільйонів – на ремонт терапевтичного відділення Ужгородської ЦМКЛ та об’єкти водопостачання, а решта – на капітальні ремонти міських вулиць.

Спільно зі словацьким містом Міхаловце за кошти від Норвегії реалізовуємо проект із забезпечення центру Ужгорода безкоштовним для користувачів wi-fi. Напрацьовуємо з іншим словацьким містом – Гуменне – проекти оновлення парків Підзамковий і Боздоський. Громадська організація Карпатське агентство прав людини «Вестед» допомогла отримати фінансування уряду Японії для придбання нового кухонного устаткування майже для всіх садочків Ужгорода.

Близько 10 мільйонів євро – орієнтовна вартість з термомодернізації будівель бюджетних закладів, зокрема, шкіл, садочків. На 25 мільйонів євро сподіваємося для модернізації мереж, устаткування міського водоканалу. Останні два проекти для нас дуже значні і за обсягами коштів, і з погляду виконання, і щодо вимог Європейського інвестиційного банку, який  надає гроші під дуже низькі відсотки. Зараз щодо проекту з водоканалом триває аудит технічних особливостей роботи підприємства, аналіз фінансових документів.

 

– Чи не найскладніше в Ужгороді з інфраструктурою – ремонтів, оновлення потребують мережі, фасади, дахи, освітні і медичні заклади, але найбільше «на слуху» дороги і тротуари. Що зроблено, а на що сподіватися і коли?

–  На дороги цього року у нас передбачено майже 40 мільйонів гривень. Ще майже 6 мільйонів буде використано з тих, що для Ужгорода пролобіювали народні депутати України  з державного бюджету.

Уже зроблено реконструкцію вулиць 8 Березня, Можайського, капітальний ремонт на Барвінковій, Радищева, Баб’яка, Жатковича, Стародоманинській, Садовій, Запорізькій, Нахімова, Лодія, у провулку Шевченка. Тривають роботи на Глінки, Сидоряка. Болотинській, Підгірній, Перемоги, Дравецькій. Укладено угоди і в планах провести оновлення Собранецької (від Підгірної до Митної), Закарпатської, Стефаника, Возз’єднання, Дунаєвського, провулку Університетського та інших.

Ужгородці бачать, що робимо в комплексі – із тротуарами, системами вуличної зливової каналізації. Так само комплексно, із заміною систем комунікацій – водопостачання, водовідведення капітально ремонтуємо і внутрішньоквартальні території.

Загальний кошторис на ці роботи – майже 19 мільйонів гривень. Вже завершили на Канальній, 27, пр. Свободи, 2,3,25, вул. Белінського,13-15, Панькевича, 77-79-81, Декабристів, 41-43, Можайського, 5-7, Годинки,8, Заньковецької, 25. Тривають роботи на Годинки,10, Тлехаса,74-76-78, Легоцького,17, пр. Свободи, 30, а також 49-55, Джамбула, 50, Грушевського, 66-74 та багатьох інших. Ще маємо укладені договори на ремонт внутрішньоквартальних територій 9 багатоповерхівок на Легоцького, трьох – на 8 Березня, а також будинків на Київській набережній, вулиці Л.Толстого, Володимирській, Керченській та інших.

Додам, що напевно всі помітили, скільки квітів цього року посадили в Ужгороді, спочатку весняні, потім літні, а зараз починають зацвітати хризантеми, які мали б радувати око аж до морозів. За місяць-півтора плануємо садити багато дерев.

– Чому так багато робіт проводять зараз, а не раніше, з весни?

– У багатьох дуже спрощене уявлення про роботу місцевого органу влади, вважають, що можна взяти гроші, напевно, з якоїсь скрині, дати підрядникам і вони будуть ремонтувати вулицю чи будинок. Скрині чи ще чогось подібного немає, а будь-які ремонтні роботи повинні пройти чималу процедуру, вона займає багато часу. Зокрема, що, де і як робити визначають спеціалісти, потім проходить  обговорення на засіданнях депутатських комісій, далі – рішення сесії, виготовлення проектно-кошторисної документації, експертиза цього проекту, чи вірно дотримані всі технічні та інші вимоги, чи враховано всі особливості. І вже насамкінець  – оголошення тендеру, визначення переможця, укладання договорів.

Крім того, нагадаю, більшість ремонтів вулиць, внутрішньоквартальних територій передбачають спочатку заміну комунікацій, де це необхідно, щоб потім не зривати новий асфальт, якщо труби водопостачання, каналізації чи інших мереж уже в поганому стані. А ще ж доводиться враховувати погоду і технологічні вимоги процесів – десь щось потрібно аби висохло, закріпилося, просів ґрунт і т.д. Мусимо пам’ятати, що головне – зробити якісно.

Щоб у наступному, 2017-му, році встигнути зробити більше, вже напрацювали перелік робіт, де, що і як плануємо ремонтувати, реконструювати, замовляємо проектно-кошторисну документацію і хочемо включити необхідні витрати в бюджет, який, сподіваємось, приймемо наприкінці ще цього року. Хоча і тут залежимо від прийняття загальнодержавного бюджету, який має схвалити Верховна Рада.

 

– Очевидно, ЖРЕРи відходитимуть у минуле. Чи охоче ужгородці самі дбають про своє житло і території поруч із багатоповерхівками?

– На 1 вересня маємо 248 ОСББ, із них 118, тобто майже половина, створені за 8 місяців цього року. Процес переходу і самостійного господарювання не простий, але міська влада цьому допомагає і методично, консультативно, і фінансово. Наприклад, прийняли Програму виготовлення технічної документації на багатоквартирні будинки, квартири, візьмемо на себе фінансування інвентарних справ.

На 2016 рік вже підписано угоди на реалізацію 7 проектів ОСББ, на які міська рада виділяє 2 мільйони гривень, міжнародний проект ЄС/ПРООН – 1,1 млн. грн., на стадії підписання угоди ще на два проекти ОСББ, на які ПРООН виділяє півмільйона гривень, а міськрада – 1,2 млн. грн.

Передбачено спрямувати кошти  на капремонт 23-х ОСББ на майже 6,2 мільйони гривень, уже завершено роботи у 14 житлових будинках, виконуються роботи ще в п’яти.

Відремонтуємо і 33 будинки, які обслуговують ЖРЕРи, товариства, на суму 4,9 млн. грн., вже завершені 15 багатоповерхівок, у 9 ще йдуть ремонти.

Додам, що Ужгород – єдине місто на Закарпатті, де  передбачено фінансування на відшкодування частини кредитів, отриманих ОСББ, ЖБК на впровадження заходів із енергозбереження,  капітального ремонту, реконструкції і модернізації багатоквартирних будинків на 2016-2017 роки («Теплий дім»). На цей рік програмою передбачено спрямувати 2 мільйони гривень на погашення 55% тіла кредиту, ще 40% тіла кредиту банкам має погасити Агентство Держенергоефективності України.

 

–    Ніде в інших містах України немає таких умов, як в Ужгороді – якщо в Івано-Франківську, Чернівцях ремонти житлових будинків проводяться на умовах співфінансування мешканцями до 50% вартості, то в Ужгороді – 5-10%, а в історичному центрі – 1%. Як ви оцінюєте таке співвідношення?

–  Буду відвертим, це важко. Можна було б зробити значно більше об’єктів, якби була вища частка співфінансування мешканцями, бюджетних грошей вистачило б і на інші будинки, школи чи дороги. Але мусимо враховувати і загальний рівень життя людей, те, як він знизився останніми роками. Наприклад, у центрі на площах Петефі, Театральній, на Корзо живуть переважно люди старшого покоління, їм при невеликих  пенсіях, грошей на ремонт дахів, реконструкцію фасадів нема звідки взяти.

 

– Що вже зроблено для оновлення історичних будинків у центрі Ужгорода? І коли ремонтуватимуть площі Петефі, Театральну?

– Програмою відновлення історичного центру на цей рік передбачено понад 13 мільйонів, відремонтувати маємо 25 житлових будинків на пл.Петефі, вул.Корзо та пл.Театральній. Вже виконані роботи у 7 житлових будинках, у ще 6 – працюють. Проводиться реконструкція не лише фасадів, а й дахів.

Щодо площі Петефі, Театральної, вулиць Корзо та Волошина – то оголосимо відкритий конкурс проектів реконструкції.

До весни хочемо пройти всі процедури – конкурси, обрання кращих проектів, розробку робочих проектів, кошторисів, експертизи, визначитися з підрядниками – щоб скоріше почати роботи.

 

– Дуже часто міську владу критикували за те, що немає коштів на ліки для пацієнтів стаціонару міської дитячої лікарні, пологового, міської лікарні. Роз’ясніть детальніше чому.

–  Кілька років тому на Закарпатті чи не в єдиній області, з обласного бюджету виділялися кошти для забезпечення ліками пацієнтів медичних закладів обласного рівня – лікарні ім. Новака, диспансерів. Але такої можливості не мав жоден міський чи районний лікувальний заклад і вже кілька останніх років не мають і обласні установи.

Не можемо забезпечити ідеально функціонуючу медичну допомогу в окремо взятому місті, тоді як по всій країні ситуація з цим дуже сумна. В Ужгороді й так найкращі спеціалісти і діагностичне устаткування, в багатьох відділеннях уже зроблено ремонти, хороші умови для перебування, тому до нас приїздять лікуватися з усієї області. При тому, що райони їх не направляють і кошти закладу за це не перераховують, окрему угоду маємо щодо цього лише з Ужгородським районом.

Відзначу, що в міській лікарні тільки в цьому році відремонтовано неврологічне відділення, зараз триває оновлення терапевтичного, в дитячій лікарні замінили систему опалення, беремося до ремонту третього поверху, робимо оновлення в амбулаторіях Центру первинної медико-санітарної допомоги, рентгенологічне відділення вже зробили в поліклініці на БАМі, заплановано там капітальний ремонт фасаду, заміну комунікацій, а в поліклініці №2 будемо міняти вікна. Центральній міській лікарні вже закупили обладнання для анестезіологічного відділення, пологовому – для стерилізаційного.

 

– Цього року в Ужгороді знову серйозно побільшало школярів. Багато зроблено для  оновлення, ремонтів навчальних закладів, є навіть ваше розпорядження, яке забороняє вимагати з батьків кошти. Невже грошей із бюджету на все вистачає?

 

– На 2016-2017 роки з міського бюджету на капітальний ремонт , поточний ремонт  та будівництво передбачено  21 млн. 247 тис. грн.

Уже завершено: капітальний ремонт покрівлі садочка №36, зміну вікон, дверей у школах №5 і №20, капремонт даху у ЗОШ № 15, відремонтовані харчоблоки в садочках №№ 36 і 20.

Альтернативне газовому тверде опалення зроблено в 28-му та 30-му дитсадках, завершується будівництво міні-котелень на твердому паливі для 12-ї школи, садків №№1,8,15.

Ужгород, на жаль, змушений реагувати і на події, які відбуваються в країні. Ми прийняли програму підтримки дітей учасників АТО та дітей, переселених з тимчасово окупованої території України. Забезпечуємо безкоштовним харчування 577 дітей учасників АТО та 142 дітей-переселенців. Для цього з бюджету виділено більше 900 тисяч гривень.

Значно розширили і можливості для навчання діток із особливими потребами – в НВК «Ялинка» відкрито 1 інклюзивну групу, 20-ій школі діють 4 інклюзивні класи, ще один у ЗОШ № 16.

Але найголовніше, вважаю, те, що вже у практичну площину перейшло питання побудови нового дитсадка і школи. За всі роки незалежності України не зведено жодного нового закладу, про те, що це вкрай необхідно тільки говорили.

 

– Що ж, напевно, скористаєтесь нагодою і привітаєте ужгородців із Днем міста?

– Щиро вітаю всіх, хто народився і виріс, живе в Ужгороді, приїхав сюди, полюбив місто над Ужем і пов’язав із ним свою долю, гостей, яких ми завжди раді приймати – з Днем народження нашого міста.

День Ужгорода – це ще одна нагода згадати і вшанувати історію одного з найдревніших міст не лише України, а й Європи, коли всі почуваємо себе однією великою родиною, творимо для міста, об’єднуємо зусилля і бачення, яким бути обласному центру Закарпаття.

Чудову архітектурну, мистецьку, наукову спадщину, духовні цінності надбали покоління мешканців Ужгорода. І сьогодні люди є найбільшим скарбом нашого міста – небайдужі, креативні, із золотими руками і світлими помислами. Дуже дякую всім вам, бажаю міцного здоров’я, щоб кожен ваш день починався з усмішки, закінчувався відчуттям задоволення, думки і вчинки були сповнені добром і щирістю. Миру, любові і Божого благословення!