Не спалюйте опале листя, суху траву та сміття!

Останніми роками спалювання сухої трави, рослинних залишків та побутового сміття перетворилося на справжнє екологічне лихо. Попри постійні застереження, люди продовжують такі «прибирання»,  отруюючи повітря десятками найрізноманітніших хімічних сполук. Шкідливі речовини накопичуються в організмі, провокують і загострення хронічних хвороб, і виникнення нових (зокрема онкологічних). Разом із димом у повітря, а потім й у легені людини, потрапляють важкі метали, діоксини, бензопірени, окиси азоту, численні канцерогенні сполуки. Із листям часто горить безліч сміття, що істотно підсилює забруднення атмосфери.

Вогнем знищується не лише суха рослинність та її залишки, а й насіння, паростки дерев, коріння. Висока температура горіння знищує всю мікрофлору верхнього шару ґрунту, тому спалювання трави аж ніяк не сприяє підвищенню його родючості. Варто також пам’ятати: щороку 10% лісових пожеж на Закарпатті  виникає через підпали.

Навесні, коли починаються господарські роботи на присадибних ділянках і подвір’ях, спалення сухих гілок, листя та сміття є дуже пожежонебезпечним.

Відділ цивільного захисту населення Ужгородської міської ради наголошує: залишене без нагляду вогнище, особливо якщо є вітер або легкозаймисті речовини поруч, може дуже швидко поширитися і призвести до трагедій.

Крім того, повідомляємо, що у місті можуть проводитися рейди: працівники Ужгородської міської ради, УДСНС України у Закарпатській області та Держекоінспекції перевірятимуть, чи не спалюють листя, гілки. Порушників штрафуватимуть (ст. 77-1 КУпАП): фізичних осіб – від 170 до 340 грн, посадових осіб — від 850 до 1190 грн. За особливо великі збитки передбачена і кримінальна відповідальність.

За ті ж дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду – громадян можуть оштрафувати від 340 до 680 грн, посадових осіб – від 1190 до 1700 грн.

Ужгородська міська рада вкотре настійливо просить не спалювати суху траву, рослинні залишки та побутові відходи (сміття). Сухостій можна компостувати й згодом використовувати як природне добриво для підживлення дерев та кущів.