Понад півтора року сімʼя чекала на повернення свого захисника: Ужгород нині попрощався з 35-річним солдатом Михайлом Тіщенком

Михайло Олегович Тіщенко народився 8 липня 1989 року в Харкові. Навчався у місцевій школі №52, далі у Харківському професійному ліцеї машинобудування, який закінчив у 2006-му за спеціальністю «Слюсар-складальник літальних апаратів». Працював за професією на авіазаводі та фабриці «Варінт» слюсарем механоскладальних робіт. У 2012 році переїхав у село до бабусі, яка на той момент потребувала допомоги.

Рідні згадують про Михайла дуже тепло, кажуть, що він був справжньою опорою для родини, чуйною, відповідальною, доброзичливою людиною. Любив займатися ремонтом автомобілів і вирощувати домашню птицю.

У 2024 році вирішив піти захищати Україну. Служив гранатометником 4 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового батальйону військової частини A0281.

Вірний військовій присязі, мужньо виконавши свій обовʼязок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 23 вересня 2024 року поблизу н.п. Медвежжя Глушковського району Курської області.

Чин похорону відбувся на набережній Незалежності. Віддати останню шану військовому прийшли рідні, військовослужбовці, ужгородці, міський голова Богдан Андріїв.

Під час церемонії зачитали пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра Сирського – як знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах ЗСУ.

Поховали воїна на Пагорбі Слави.

У Михайла Тіщенка залишилися мама Наталія, сестра Тетяна…

Вічна пам’ять і шана Герою.