Практиками взаємодії влади з громадою в Ужгороді і німецькому місті-побратимі Дармштадті обмінялися фахівці

Як проводиться діалог із громадою у німецькому місті Дармштадт та в його українському місті-побратимі Ужгороді йшлося днями на дискусійному зібранні в рамках перебування делегації німецьких фахівців щодо напрацювання спільних проектів між нашими містами. Дискусія тривала в історико-культурному центрі “Совине гніздо”, досвід Дармштадта представила Імке Юнг-Кро, уповноважена з прав громадян у муніципалітеті цього міста. Посаду пані Імке ще називають посадою омбудсмена і схожі, за її словами, є лише в муніципалітетах ще 5 міст Німеччини.

У відділі омбудсмена працює троє працівників і їхня діяльність зосереджена на тому, щоб громадяни розуміли, що і чому, як запланувала зробити влада, врахувати думку мешканців і попереджати потенційні конфлікти через незадоволеність громадян діями влади. До речі, комунікація через соцмережі, Фейсбук вважається не надто ефективною.  Пояснюють це тим, що часто дискусія на таких майданчиках зводиться до неконструктиву і навіть агресії, «заочно» користувачі «вихлюпують» власний негатив, який може виникати із зовсім іншого приводу і дозволяють собі те, що при спілкуванні, «очі в очі», остерігалися б заявляти.  Німецькі фахівці вважають ефективнішим діяти не “через мікрофон”, тобто скликаючи зібрання, громадські слухання, а спілкуються з людьми просто на вулиці, в дворах будинків.

Пані Імке також розповіла про щорічні розширені зібрання працівників апарату муніципалітету для аналізу роботи з громадськістю, визначення перспектив. Про досвід нашого міста в роботі з громадськістю розповіла керуючий справами виконкому Ужгородської міськради Олена Макара. Як найбільш яскравий і успішний приклад навела те, що якщо раніше День Ужгорода організовувався «вертикально» – від влади населенню, то за нової команди у владі міста, вже другий рік поспіль, організація «горизонтальна» – міська влада координує абсолютно різні ініціативи громадян, їх об’єднань, колективів, допомагає втілювати ідеї, відтак проводяться заходи на різних локаціях, на будь-який смак і вікову категорію, кожен може знайти багато цікавого, за інтересами і до душі.

Основні канали, якими ужгородців інформують про діяльність влади – офіційний сайт міськради, сторінка у Фейсбук, газета «Ужгород», активне спілкування з усіма засобами масової інформації. До речі, днями Інститут масової інформації вручив Ужгородській міській раді відзнаку “Рада дружня до медіа”.

Дуже швидкими темпами протягом останніх двох років розвивається і безпосередня взаємодія міської влади з окремими мешканцями Ужгорода та їх групами, діють чимало різних каналів комунікації.

Досить детально, яка інформація повинна бути доступною громаді, регламентується законодавством. Так, у міськраді діє пряма телефонна лінія, за якою можна отримати інформацію, консультацію, висловити свої зауваження. Постійно розширюється перелік послуг, які раніше надавали через різні інстанції, а тепер через єдиний ЦНАП. В електронному форматі можна переглянути деталі про всі закупівлі, які проводять усі розпорядники бюджетних коштів; всі проекти рішень сесій; засідань виконавчого комітету; розпорядження міського голови тощо.

Почали діяти такі механізми, як подання електронних петицій, формат «Відкрите місто», де можна повідомити про проблему, інструмент місцевої ініціативи, електронні звернення. Зокрема, електронних петицій, які запроваджені лише півтора року, у 2016-му надійшло 12, із них 3 набрали необхідну кількість голосів і були прийняті до розгляду, цього року наразі зареєстровано 9, із них 2 отримали підтримку.

Через Відкриті дані за допомогою сайту міськради є можливість знайти будь-яку інформацію по всіх надходженнях і видатках бюджету, ще й із можливістю візуалізації даних, порівняння їх з іншими містами і навіть створити карту ремонтних робіт, які проводяться в місті.

Уперше торік запроваджено формат громадського бюджету, завдяки якому надаються кошти – 3,5 мільйона гривень на цей рік, на проекти, ініційовані мешканцями.

Аналіз засвідчив, що загальна кількість звернень до ужгородської міської влади у порівнянні з минулим роком зменшилася, менше письмових, натомість кількість телефонних та електронних поступово зростає. Зростає також активність звернень під час виїзних прийомів міського голови, які проводяться щоквартально на різних локаціях додатково до щомісячних у міській раді.

Усе більше надходить інформаційних запитів і вони переважно в електронній формі. Скажімо, якщо за весь минулий рік в електронній формі надійшло 469 запитів, то в цьому році лише за 9 місяців уже 606. Помітно змінився характер запитів на інформацію – раніше запитували переважно нормативні акти – рішення  сесії чи виконкому, а зараз, коли всі вони розміщені на офіційному сайті, найчастіше просять інформацію, яка потребує збору даних, результати їх аналізу і стосується або особи-запитувача, або використовується для моніторингу роботи підрозділів міської ради, зокрема й міжнародними організаціями.

Активний діалог веде міська влада також із жителями ОСББ, а такі об’єднання все активніше створюються в місті. Якщо протягом 2001-2006 років їх утворилося лише 6, то зараз уже 332 і міською владою постійно надається і методична, і практична допомога щодо ведення діяльності, спільно реалізовуються масштабні проекти з ремонту, реконструкції, участі у програмах із залученням коштів ЄС ПРООН.

Олена Михайлівна нагадала, що в європейських країнах демократичні процеси мають значно довшу історію, а у нас багато років діалогу влади з громадськістю в Ужгороді не було, навпаки, була загальнодержавна, ще з часів СРСР, практика все засекречувати, тому і шлях до тотального відкриття всіх процесів, прозорості роботи був ментально складним, доводилося працювати з працівниками структурних підрозділів міської ради. Розвиток системи електронної демократії, підтримання тісного взаємозв’язку з мешканцями – багато в чому новації, які змінюються дуже швидкими темпами. З одного боку, за ними необхідно встигати технічно, скажімо, розробкою програмного забезпечення, а з іншого – розуміти, що це двосторонній процес, культури якого треба вчитися і представникам влади, і представникам громади.

Олена Макара та Імке Юнг-Кро підсумували, що спільного і відмінного у взаємодії з громадами у Дармштадті та Ужгороді і відповіли на запитання присутніх на дискусії, обговорення було досить бурхливим.

1 of 8