Прийміть дитину у родину!

Повноцінне громадянське суспільство може сформуватися лише тоді, коли діти будуть рости і виховуватися у сім’ях, де батьки чують дитину, забезпечують атмосферу любові та безпеки.

На сьогодні утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Але державні навчальні і виховні заклади ніколи не зможуть дати дитині повноцінну батьківську турботу і тепло. Тому державою заохочуються сімейні форми виховання таких діток. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» №2342-IV від 13.01.2005р. виділяє такі форми виховання: усиновлення, встановлення опіки та піклування, прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу.

Як роз’яснює юрисконсульт Ужгородського міського центру  соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді А.Оленич, згідно із законодавством, усиновлення (удочеріння) – це прийняття в сім’ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки, здійснене на підставі рішення суду. Ця форма є найбільш пріоритетною серед форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, оскільки дає можливість дитині рости у середовищі, яке є характерним для сім’ї. Така форма виховання забезпечує повноцінний розвиток дитини та сприяє вихованню самодостатньої, сильної особистості.

Встановлення опіки та піклування – це влаштування дітей до сімей громадян, які перебувають переважно в родинних відносинах з цими дітьми, або громадяни, які пройшли курс підготовки. Ця форма також спроможна забезпечити повноцінний розвиток дитини у сім’ї, оскільки піклуватися про неї буде людина, яка не є їй чужою. Підхід розрахований на збереження родинних зв’язків.

Прийомну сім’ю може створити сім’я або особа, яка не перебуває в шлюбі і яка добровільно взяла на себе обов’язок виховання від 1 до 4 дітей з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Дитячий будинок сімейного типу – це сім’я, де виховуються не менше 5 таких дітей. Особи, які беруть на себе зобов’язання  щодо дітей, набувають статусу батьків-вихователів.

Особливостями   прийомної сім’ї та дитячого будинку сімейного типу як форм влаштування є те, що діти, які виховуються у них, не позбавляються статусу дитини-сироти або  дитини, позбавленої батьківського піклування, за ними залишаються  всі пільги, передбачені законодавством для таких категорій дітей; прийомні батьки та батьки-вихователі  співпрацюють із соціальним працівником, який здійснює соціальний супровід цієї сім’ї; утримання дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в цих формах виховання фінансується державою з розрахунку витрат на утримання вихованців інтернатних закладів для дітей-сиріт, одному з прийомних батьків  виплачується  грошове забезпечення.

Кандидати у прийомні батьки та в батьки-вихователі обов’язково проходять курс підготовки, спрямований на осмислення проблем, пов’язаних із приходом у сім’ю нового вихованця, проведення якого забезпечують обласні центри соціальних служб для  сім’ї, дітей та молоді. За результатами навчання  спеціалісти центру соціальних служб для молоді готують довідку про проходження кандидатами навчання і рекомендацію до служб у справах дітей про внесення до банку потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних сімей, батьків – вихователів.

Отже, держава створила достатньо механізмів для можливості виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у сімейному середовищі. Закликаємо небайдужих громадян долучатися до прийняття дітей у свої сім’ї, допомогти їм вирости в повноцінному родинному оточенні, адже така атмосфера спроможна подолати негативний вплив ситуації, в якій опинилася дитина.

За додатковою інформацією звертайтеся:

Ужгородський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

вул. Шандора Петефі, 24б.

тел.61-64-72

Служба у справах дітей
вул. Жупанатська, 3