Трибуна депутата. Iван Ванджурак: “Наша фракцiя практично в повному складi перейшла з ради попереднього скликання у нинiшню”

У новому роцi “Ужгород” вiдновлює стару, але трохи призабуту рубрику “Трибуна депутата”. Виборцi мають знати, хто представляє їхнi iнтереси в Ужгородській мiськiй радi, а самi депутати матимуть можливiсть розповiсти про вже зроблене та заплановане на майбутнє. На шпальтах газети з’явиться кожен iз 50 обранцiв громади (звiсно, за їхнього бажання), однак розпочати серiю iнтерв’ю ми вирiшили iз голiв фракцiй. Отож нинi очолюваних ним “народникiв” репрезентує Iван Ванджурак.

— Що можете сказати про ужгородських “народникiв” у цiлому?

— Наша фракцiя — єдина в мiськрадi практично у повному складi пройшла на другу каденцiю, тобто всi її члени були депутатами попереднього скликання. Нас тодi було семеро: я, Юлiана Бедь, Володимир Симулик, Роберт Левицький, Тiбор Зомбор, Йосип Адам та Володимир Химинець. Останнiй, щоправда, зараз є районним депутатом, його мiсце зайняв брат — Олексiй. Маємо й 1 нову людину — Тетяну Галас. Таким чином, усього “народникiв” у теперiшнiй Ужгородськiй мiськiй радi восьмеро. Вони представленi у трьох комiсiях, причому двi з них навiть очо-люють: О. Химинець — iз законностi, правопорядку, регламенту та депутатської етики, а Р. Левицький — з економiчного розвитку мiста. Я сам є секретарем бюджетної комiсiї. Ну i перед Новим роком член нашої фракцiї Ю. Бедь була обрана секретарем мiської ради.

— Якiсь суттєвi вiдмiнностi у роботi депутатського корпусу IV i V скликання вiдчуваєте?

— Рiзниця дiйсно є. Депутати попереднього скликання пройшли за мажоритарними округами, а нинiшнi — за партiйними списками, тому є такі поняття, як фракцiї i партiйна дисциплiна. У принципi, нам вдалося чiтко скоординувати роботу “народникiв”, була створена координацiйна рада, завдяки якiй сконсолiдували депутатський корпус навколо вирiшення нагальних проблем життєдiяльностi мiста.

У радi попереднього скликання була бiльшiсть, яка приймала рiшення, i та частина депутатського корпусу, котра могла висловлювати свою думку, але для прийняття рiшень її голосiв не вистачало. У радi V скликання у нас з’явився монолiт, голос кожного враховується. Знайдено певнi компромiси, i вони шукаються не на сесiї, а в депутатських комiсiях, зокрема там враховуються критичнi зауваження, скрупульозно вивчаються проекти рiшень. Тому депутати приходять на сесiю вже орiєнтуючись у сутi питання, i сесiї проходять органiзовано, без суперечок, про що свiдчить останнє наше голосування, коли рiшення схвалювалося 45—48 голосами “за”. У цьому планi хочу вiдзначити роботу мера, який зумiв сконсолiдувати депутатський корпус.

— Йдучи в депутати, якi завдання ставили перед собою i що вже вдалося зробити?

— У першу чергу хочемо покращити добробут громадян. Мiська рада — представницький орган, тобто депутати мають представляти iнтереси ужгородцiв, i саме в цьому напрямі працює наша фракцiя. За рiк, що минув, ми здiйснили чимало проектiв. Зокрема iнiцiювали й органiзували встановлення у мiстi 7 тренажерних майданчикiв, на кожному з яких по 12 тренажерiв (поблизу ЗОШ №№ 12, 20, 5, бiля Падiюну, на вул. Легоцького, Генерала Свободи та в мiкрорайонi Шахта), допомогли 54 дiтям-сиротам потрапити на Президентську ялинку, власними силами вiднайшли кошти для реставрацiї Горянської ротонди. Серед “народникiв” є бiзнесмени, котрi i самi фiнансують такi проекти, i через особистi дружнi зв’язки знаходять спонсорiв. Крiм того, ми придбали ксерокс для ЗОШ № 12, пральну машинку для дитсадка у Доманинцях, телевiзор для Територiального центру обслуговування пенсiонерiв, закупили лiжка для школи-iнтернату для дiтей з вадами слуху, до Нового року рознесли продуктовi набори малозабезпеченим громадянам. Наша фракцiя брала участь в акцiї “За чистий Ужгород”. Що стосується законотворчостi — активно працювали над розробленням положення про створення мунiципальної полiцiї, новими правилами благоустрою мiста, пiдготовкою матерiалiв щодо обрахування завданої шкоди, брали участь у розробленнi програми по енергомонiторингу бюджетних установ, органiзували громадськi та депутатськi слухання з цих питань. Перелiк можна би продовжити, однак газетна площа обмежена. Словом, роботи вистачає, i вона ведеться постiйно.

— До речi, стара мажоритарна система вже не дiє, отож зараз до будь-якого депутата може звернутися ужгородець з будь-якого округу?

— Та воно так i є. Люди звертаються навмання, не знаючи, до кого хочуть потрапити. Вважаю, що це неправильно. Ранiше кожен iз нас знав “свої” будинок, вулицю, квартал. А зараз усi 50 депутатiв начебто вiдповiдають за все разом, а реально про конкретний район нема з кого спитати, вiдповiдальнiсть розмита. Саме тому фракцiя “Народна” винесе на розгляд сесiї мiської ради пропозицiю про закрiплення округiв за певними депутатами, щоб мешканцi знали, до кого їм звертатися.

— Окрiм того, що ви депутат, очолюєте ще й управлiння з питань iнновацiйних впроваджень, котре виносить на розгляд сесiї чимало цiкавих пропозицiй. Серед найсвiжiших прийнятих — створення мунiципальної полiцiї. Коли ж ми побачимо цих полiцейських на вулицях Ужгорода?

— Досить скоро — мiсяцiв через 2—3. Перед Новим роком сесiя дала згоду створення цiєї структури, затвердила вiдповiднi положення, i зараз ми займаємося пiдбором кадрiв. Мунiципальна полiцiя — структурний пiдроздiл мiськвиконкому, його працiвники не мусять бути мiлiцiонерами. Вони матимуть статус держслужбовцiв. Забезпечимо їх формою iз символiкою структури, спецзасобами, засобами зв’язку, автомобiлем. Наразi йдеться про штат у 10 чоловiк. До речi, всi бажаючi працювати у цiй структурi можуть приносити резюме в управлiння iнновацiйних впроваджень.

— Десять чоловік — не мало для 117-тисячного мiста?

— Якщо виникне необхiднiсть i буде очевидною доцiльнiсть — порушуватимемо питання про розширення структури. Наше управлiння написало програму, передбачило бюджетнi кошти, необхiднi для участi в грантi. Якщо вдасться його отримати, у мiський бюджет надiйде близько 2,5 млн. грн. За цi грошi ми зможемо придбати контейнери для роздiльного сортування смiття, розробити вiдповiдну лiтературу, почати навчальний i роз’яснювальний процеси у закладах освiти. Бо проблема збереження чистоти мiста, поводження з твердими побутовими вiдходами — це елемент культури суспiльства, яку треба виховувати змалечку. I мунiципальна полiцiя, до речi, займатиметься в першу чергу саме цим. Ну а там, де не допомагатиме роз’яснення, будуть пiдключатися штрафнi санкцiї. Звiсно, диференцiйованi. Вони залежатимуть вiд того, чи вперше людина скоїла порушення, якої шкоди завдала тощо. До прикладу, за викинутий у невстановленому мiсцi недопалок штраф сягатиме вiд 28 до 140 грн.

— Але щоб штрафувати, порушника треба спiймати на гарячому…

— Так, iнспектор з благоустрою має, як то кажуть, зловити винного за руку, скласти протокол про адмiнпорушення. Якщо людина вiдмовиться сплачувати штраф добровiльно, справа вирiшуватиметься через суд, але тодi це обiйдеться значно дорожче.

— Якими є вашi найближчi плани у депутатськiй роботi?

— Чесно кажучи, напрями, над якими треба працювати, весь час пiдказує життя, i їх чимало. Ми постiйно реагуємо на звернення громадян. Байдикувати не доводиться, завжди є потреба в нашiй пiдтримцi. Не забуваємо i про депутатськi запити. За останнiй рiк звертався з ними i до Верховного Суду України, i до представника МНС у Закарпатськiй областi (з приводу зсувних процесiв, що загрожують полiклiнiцi). Ми намагаємося максимально сприяти виборцям, хоча, звичайно, не завжди можемо допомогти. Але робимо все вiд нас залежне.