Управління економічного розвитку міста оголошує результати онлайн-опитування та фокус-групи серед представників малого та середнього підприємництва в Ужгороді

Його проводили у межах проєкту «Create.Kraft.Travel», який реалізується за програмою «EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП»,  що фінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Серед опитуваних підприємців були представники таких  галузей:

• Туризм (туристичні оператори, туристичний супровід, заклади проживання)
• Заклади харчування
• Крафтове виробництво сувенірів та харчових продуктів
• Торгівля сувенірами та крафтовою продукцією
• Розваги (івент-агенції, арт-парк)

Для більшості бізнесів, крім власне представників туристичної галузі, туристи складають незначний сегмент клієнтів (10% та менше).

Для більшості бізнесів (64%) середній чек клієнта у 2022 р. збільшився.

Опитувані дали дуже різноманітні відповіді щодо зміни обігу у їхніх компаніях – від +50% до -90%, причому іноді показники дуже сильно відрізняються навіть в одній галузі. Наприклад, заклади проживання демонструють такі цифри зміни обігу: -90%, -60%, +20%, +25%.

У 2023 р. майже 40% планують розширювати свою діяльність, 19% відкривають новий напрям, інші бачать своїм завданням втримати бізнес. Лише 1 респондент відповів, що консервує виробництво (сфера виробництва поліграфії).

Серед тих, хто відкриває новий напрям, більшість (53%) планує зробити це у сфері туризму або креативних індустрій.

Для розширення бізнесу найбільше бракує:

• професійних кадрів
• зовнішнього фінансування
• знань у сфері бізнесу (особливо про маркетинг та бізнес-стратегію)

Більшість опитуваних (53%) мають прописану бізнес-стратегію. 43% мають бізнес-модель, 38% хотіли б її розробити.

40% користуються автоматизованими клієнтськими базами, 43% ведуть статистику щодо географії своїх клієнтів.

57% практикують колаборації та партнерства з іншим бізнесом – крос-маркетинг, спільну рекламу, участь у подіях, благодійні акції, збірні екскурсії та квести, аутсорсинг тощо.

67% хотіли б повчитись партнерству та знайти партнерів.

Експортну діяльність провадять 13% опитаних.

На думку 55% опитаних,  туристичний потік в Ужгород у минулому році збільшився, хоча деякі респонденти зазначили, що це за рахунок внутрішньо переміщених осіб.

Проблеми туристичної дестинації, які підприємці вважають першочерговими для вирішення:

• інфраструктура та благоустрій – дороги, стан вулиць та фасадів у середмісті, збереження пам’яток, хаотична забудова, відсутність парковок та туалетів, занедбані парки, недостатньо культурних просторів, чистота, недостатньо дитячих майданчиків
• недостатня туристична інфраструктура – немає ТІЦ та туристичних маршрутів, недостатньо закладів для ночівлі та загальної кількості атракцій
• рівень сервісу, культура обслуговування
• володіння персоналом англійською
• черги на кордоні
• відсутність стратегії
• відсутній менеджмент дестинації, немає відповідного органу
• маркетинг дестинації (немає досліджень ринку, відсутній комплексний туристичний продукт, недостатня промоція тощо)
• застралість (неінтерактивність) музеїв, нечіткий та незручний графік роботи, відсутня клієнтоорієнтованість
• кадровий голод, неліцензовані гіди
• мало взаємодії бізнесу, відсутній регулярний нетворкінг та обмін досвідом з ВПО
• немає генерації подій

Більшість опитаних незадоволені рівнем взаємодії між владою та бізнесом, лише 9% оцінили його як достатній.

Найбільшими проблемами та викликами у підприємницькій діяльності представники бізнесу називають:

• війну
• економічну ситуацію, зниження купівельної спроможності населення
• відсутність діалогу влади та бізнесу
• надмірне втручання державних органів у їхню діяльність
• відсутність програм підтримки підприємництва
• відсутність матеріалів
• нестабільність збуту
• брак ресурсів (фінансових та людських)