Ужгород відзначає 1133-ю річницю з часу першої писемної згадки
Опубліковано: вересня 18, 2026
Ми сьогодні могли б говорити про історію, традиції, улюблені місця й усе те, з чим пов’язаний наш дім. Але цьогоріч День міста знову проходить у час війни.
В обласній філармонії відбулося загальноміське Віче – згадали ужгородців, яких громада втратила від минулого Дня міста, і вшанували наших захисників.
В урочистостях взяли участь рідні загиблих Героїв, представники міської та обласної влади, військові, духовенства, делегації із угорських міст-побратимів Сомбатхей та Обуди – ІІІ району Будапешта.
Захід розпочали із Державного Гімну України у виконанні академічного камерного хору «Кантус» під керівництвом художнього керівника та диригента, народного артиста України Еміла Сокача та хвилини мовчання за всіма загиблими в російсько-українській війні. Після цього нацгвардійці 26-го Закарпатського полку Національної гвардії України понесли корзину із квітами до меморіалу загиблим захисникам України на Пагорбі Слави.
Під супровід академічного камерного оркестру під керівництвом Андрія Тазінгера у залі переглянули відео, у якому згадали ужгородців, які загинули, захищаючи Україну.
«Зараз ми як ніколи розуміємо справжню цінність простих речей – можливості жити вдома, працювати, будувати плани на майбутнє. Бо сьогодні, відзначаючи 1133 роки Ужгорода, ми проживаємо 1668-й день повномасштабної війни. Тому нині День міста для нас – передусім про цінність життя, про пам’ять і про людей, завдяки яким Ужгород має своє сьогодні і матиме своє завтра», – відзначив у своїй промові міський голова Богдан Андріїв. Він наголосив, що вже п’ятий рік поспіль загальноміське Віче не є традиційним міським святкуванням: «Ми збираємося тут передусім для того, щоб назвати імена тих, завдяки кому Ужгород прокидається вранці, працює, навчає дітей, приймає гостей, допомагає армії й просто живе».
Цьогоріч звання «Почесний громадянин Ужгорода» посмертно присвоєно ще 94 Захисникам України. Відзнаки Богдан Євстафійович вручив рідним Героїв.
«Ми пам’ятаємо всіх. Пам’ятаємо, кому завдячуємо можливістю сьогодні стояти тут, у цьому залі, говорити українською, обіймати своїх дітей, будувати плани. І наш обов’язок – допомагати тим, хто сьогодні продовжує їхню справу», – підкреслив керівник міста.
Додав, що цього року Ужгород уже спрямував понад 89 мільйонів гривень на потреби сил оборони. На найближчій сесії міської ради планується виділити ще 5 мільйонів гривень на підтримку Захисників.
Привітав учасників Віче і заступник голови Закарпатської ОВА Олександр Музиченко: «Ужгород – місто з унікальною понад тисячолітньою історією. Місто, яке розвивалося на перетині культур і кордонів, зберігаючи свою самобутність і водночас залишаючись відкритим до людей. Місто з особливим характером і людьми, які дають йому життя». Він також наголосив, що зараз, в умовах повномасштабної війни, Ужгород став домом для тисяч людей, які були змушені залишити свої оселі через російську агресію. Місто прийняло їх, а громада об’єдналася, щоб підтримати тих, хто потребував допомоги.
«Ужгород за ці понад тисячу років жив, розвивався, змінювався. Його творили покоління людей, які залишили свій слід у культурі, історії та житті нашого краю. Але сьогодні місто відзначає тих, хто за нього боровся, хто його захищав. Це направду надзвичайно важлива хвилина, важливий момент, коли місто зі своєю тисячолітньою історією усвідомлює важливість цієї жертви та цього внеску. І я сподіваюся, що прийдешні покоління пам’ятатимуть тих, хто віддав своє життя за нашу державу», – наголосив у своєму виступі перший заступник голови Закарпатської облради Андрій Шекета.Він також висловив вдячність родинам полеглих Героїв та побажав Ужгороду процвітання і миру.
За кожною з 94 відзначених цього року посмертно Почесних громадян – людина, родина, історія життя і ціна, яку вони заплатили за Україну.
1668-й день повномасштабної війни нагадує, якою непростою є сьогоднішня реальність. Водночас Ужгород продовжує жити, працювати, допомагати війську та берегти пам’ять про тих, завдяки кому має можливість бути сьогодні.
Завершили загальноміське Віче «Молитвою за Україну».
