В Ужгороді перевірили доступність міського простору

Опубліковано: жовтня 26, 2026

В Ужгороді перевірили доступність міського простору

Керуючий справами виконкому Ужгородської міської ради, уповноважений із питань безбар'єрності Василь Пинзеник разом із представниками управління містобудування та архітектури, департаменту міської інфраструктури, відділу транспорту, а також Вікторією Лисюк, яка має інвалідність, та її мамою пройшлися міськими вулицями, щоб на практиці перевірити доступність міського простору.

Під час спільного маршруту звертали увагу на стан тротуарів, зручність пересування, облаштування пішохідних переходів, пониження бордюрів, можливість безперешкодного перетину вулиць, а також доступність громадського транспорту. Зокрема, перевіряли, наскільки зручно користуватися автобусами та чи створені необхідні умови для пасажирів з інвалідністю.

Такий формат роботи дозволяє побачити місто не лише з позиції тих, хто планує чи облаштовує інфраструктуру, а й очима людей, які щодня стикаються з різними перешкодами під час пересування. Адже навіть невеликі, на перший погляд, недоліки можуть суттєво ускладнювати дорогу до роботи, навчання, лікарні чи інших важливих місць.

За результатами проходження визначатимуть проблемні ділянки та питання, які потребують додаткової уваги й вирішення. Важливо, щоб робота над безбар’єрністю ґрунтувалася не лише на нормативних вимогах, а й на реальному досвіді людей, для яких доступність міського простору є щоденною потребою.

Нагадаємо, у міській раді переобладнали перший поверх під Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), врахувавши потреби людей з інвалідністю та батьків із маленькими дітьми. Тут облаштовано пандус, доступні вбиральні та інші необхідні умови, щоб відвідувачі могли отримувати послуги зручніше й без зайвих перешкод.

Частково адаптований для людей із порушеннями зору й офіційний сайт Ужгородської міської ради. Крім того, на сайті розміщена мапа доступності, яка допомагає планувати пересування містом. За її допомогою можна задати маршрут і побачити, які доступні об’єкти є дорогою та наскільки вони відповідають принципам безбар’єрності. На мапі позначені, зокрема, торговельні центри, магазини, заклади громадського харчування, аптеки, банки, адміністративні будівлі та інші місця, якими користуються мешканці.

Робота над безбар’єрністю передбачає не лише облаштування інфраструктури, а й постійне виявлення проблемних місць, врахування досвіду людей з інвалідністю та пошук рішень, які роблять місто зручнішим для всіх.