Відбулося чергове засідання сесії Ужгородської міської ради

Перед початком роботи чергової  сесії Ужгородської міської ради цього четверга, 9 листопада, міський голова Богдан Андріїв привітав із перемогою в Кубку Європи із дзюдо серед кадетів ужгородця Лева Смагіна і вручив йому грамоту Ужгородської міської ради за високі спортивні досягнення та грошове заохочення.

У сесійному залі зареєструвалися 35 депутатів. До порядку денного додатково включили ще кілька питань, які розглянуть на наступному засіданні, 16 листопада.

З огляду на громадський резонанс щодо майбутнього парку «Перемоги» (Кірпічка) сесію почали з питання про поділ цієї території. Міський голова Богдан Андріїв повідомив, що депутатські комісії не підтримали цього проекту, і поставив його на голосування. Свою згоду з критичними зауваженнями, які передбачають відхилення заявки орендарів, поданої до ЦНАП, висловили 34 депутати з 35 присутніх. Тож «Кірпічка» залишається зеленою зоною.

Відтак депутати заслухали звіт керівника Ужгородської місцевої прокуратури Дмитра Кириленка про результати діяльності прокуратури за 8 місяців цього року. Прокурор розповів, що в Ужгороді спостерігається чітка тенденція до зменшення злочинності – на 10% порівняно з минулим роком, але зростає кількість тяжких злочинів, насамперед крадіжок, шахрайств, злочинів проти осіб. Проте всі умисні вбивства – розкрито.

Депутати підтримали голосуванням створення комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр № 1» Ужгородської міської ради, яка необхідна відповідно до вимог нового закону України «Про освіту». Центр забезпечуватиме права дітей з особливими освітніми потребами віком від двох до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у професійно-технічних навчальних закладах, шляхом комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, надання психолого-педагогічної допомоги і системного кваліфікованого супроводження.

Проголосували на сесії і за Програму розвитку транскордонного співробітництва та підтримки імплементації проектів міжнародної технічної допомоги в місті Ужгороді на 2018–2022 роки.

Метою Програми є реалізація стратегічного пріоритету для Ужгорода – активізація соціально-економічного, науково-технічного, екологічного, культурного розвитку суб’єктів транскордонного співробітництва, що відповідає міжнародним стандартам і спрямоване на максимально ефективне використання історико-культурного, туристичного, інвестиційного потенціалу міста й розв’язання його соціально-економічних проблем; сприяння економічному, соціальному, культурному розвитку прикордонних територій та активізації всебічного транскордонного співробітництва зі сусідніми країнами на регіональному і місцевому рівнях; розширення партнерських стосунків із містами-побратимами, з міжнародними організаціями, інституціями у сфері міжнародної технічної допомоги, розвиток співробітництва у рамках єврорегіонів; проведення Днів добросусідства, а також міжнародних заходів, приурочених до святкування Дня Європи в Україні.

На наступний, 2018 рік на Програму заплановано трохи більше ніж мільйон гривень, загалом на п’ять років – понад 5,6 мільйона гривень.

Затвердили на сесії Ужгородської міськради також Програму розвитку туризму і формування позитивного інвестиційного іміджу Ужгорода на 2018–2022 роки. На програму передбачено майже 5,5 мільйона гривень, зокрема на 2018 рік – більше 1,2 мільйона.

У документі зазначено, що в Ужгороді розвинена мережа туристично-рекреаційних і готельних закладів – є три десятки готелів, мотелів, гостелів та готельно-туристичних комплексів. Загальний номерний фонд відповідних закладів міста дає можливість одночасно поселити близько 1,7 тисячі осіб. У місті діють 12 туристичних операторів і близько 40 туристичних агенцій. Уже стала традиційною Міжнародна виставка-ярмарок «Тур’євроцентр Закарпаття», яка щороку у вересні проводиться в Ужгороді, фестивалі «Сакура-Фест», «Сонячний напій» та багато інших. Серед проблем туристичної галузі – недостатній обсяг інвестування в розвиток галузі; відсутність комплексного підходу до реклами туристичного потенціалу міста; відсутність єдиної цілісної системи координації розвитку сфери туризму в місті; недостатня робота при формуванні брендингу і просуванні туристичного іміджу міста. Для розв’язання проблем розвитку туризму пропонується реалізація програм та ініціатив за участі туроператорів, турагенцій, представників освітніх закладів, органів влади, бізнесу, громадських організацій, медіа.

Далі на засіданні сесії ухвалили рішення про Програму відзначення в  Ужгороді державних та місцевих свят, історичних подій, знаменних і пам’ятних дат тощо на 2018–2020 роки. На наступний рік на Програму передбачено майже 1,2мільйона гривень, загалом же – понад 3,7 мільйона гривень. До Програми внесли кілька критичних зауважень.

Після цього депутати міської ради затвердили Програму медичного забезпечення ветеранів, інвалідів Другої світової війни та учасників бойових дій на 2018–2022 роки. В Ужгороді тепер 2555 ветеранів та інвалідів війни, із них – 1395 учасників бойових дій, у тому числі учасників бойових дій у зоні АТО. Забезпечення медикаментами і виробами медичного призначення ветеранів війни та пільгової категорії населення міста проводиться відповідно до Закону України 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанови Кабінету Міністрів України 17.08.1998 № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення». Проте реалії такі, що є ще учасники бойових дій, які зазнали фізичних та психологічних травм, і більшість із них потребують комплексної реабілітації. Адаптація військовослужбовців, які повернулися з «гарячих точок» до мирного життя, лікування, реабілітація, ресоціалізація і забезпечення медикаментами є першочерговими завданнями.

На наступний рік на Програму передбачено 943 тисячі гривень, загалом на п’ять років – понад 5,7 мільйона гривень.

Міську цільову соціальну Програму протидії захворюванню на туберкульоз на 2018–2022 роки теж затвердили на сесійному засіданні. Загалом на реалізацію Програми заплановано понад 5 мільйонів гривень, у 2018 році – 711 тисяч гривень.

Ще одна медична програма, за яку проголосували на засіданні сесії, – Програма «Цукровий та нецукровий діабет» на 2018–2022 роки. На початок 2017 року в Ужгороді зареєстровано 4051 хворого на цукровий діабет серед дорослого населення і 39 дітей. Щороку в місті виявляється 80-100 нових хворих на цю недугу. Ухвалена програма спрямована на раннє виявлення хворих на цукровий діабет; надання кваліфікованої медичної допомоги на первинному і вторинному рівнях; профілактику і своєчасне виявлення ускладнень цукрового діабету; збереження працездатності, збільшення тривалості й поліпшення якості життя; забезпечення хворих високоефективними пероральними цукрознижувальними препаратами; забезпечення діагностичними засобами і засобами самоконтролю (витратними матеріалами) для діагностики та лікування хворих. На Програму передбачено у 2018 році понад 4,9 мільйона гривень, загалом же на 5 років – понад 33,2 мільйона гривень.

Ухвалили депутати й міську Програму «Розвиток нефрологічної та гемодіалізної служби на 2018–2022 роки». В Ужгороді тепер на обліку 25 хворих (20 хворих, що лікуються методом програмного гемодіалізу, і 5, до яких застосовується замісна ниркова терапія методом перитонеального діалізу). Ця Програма розроблена для забезпечення в місті адекватного надання замісної ниркової терапії приреченим хворим із хронічною нирковою недостатністю; удосконалення адекватної допомоги в замісній нирковій терапії; забезпечення на сучасному рівні можливостей надання діалізного лікування хворим із незворотними ураженнями нирок; забезпечення диспансерного нагляду, лікування і реабілітації реципієнтів ниркових трансплантатів. Передбачено коштів – на наступний рік понад 3,2 мільйона гривень, загалом на час дії програми – понад 21,6 мільйона гривень.

Окрім того, на сесії затвердили Програму боротьби з онкологічними захворюваннями на 2018–2022 роки, Програму сприяння виконанню рішень судів та інших виконавчих документів на 2018–2022 роки, Програму підготовки до продажу земельних ділянок на 2018–2020 роки, Програму енергозбереження та енергоефективності Ужгорода на 2018–2022 роки.

Депутати міської ради підтримали з критичними зауваженнями проект рішення про розробку детальних планів територій з метою визначення планувальної організації та розвитку.

На засіданні ухвалили навчальну Програму для ОСББ, яка працюватиме й у 2018 році, Програму виготовлення технічної документації на багатоквартирні будинки, квартири в Ужгороді на 2018–2022 роки, Програму встановлення автономного електричного опалення в Ужгороді у квартирах пільгових категорій громадян та малозабезпечених, введення його в експлуатацію.

Абсолютна більшість депутатів міськради проголосувала за Програму відшкодування частини кредитів, отриманих ОСББ, ЖБК на впровадження заходів з енергозбереження, капітального ремонту і реконструкції багатоквартирних будинків в Ужгороді на 2018–2022 роки («Теплий дім»).

Депутати проголосували і за те, щоб доповнити ще одним підпунктом рішення І сесії міської ради VІІ скликання 10.03.2016 року № 119 «Про затвердження містобудівної документації».

Відповідно до нього відділ державного архітектурно-будівельного контролю також припиняє на територіях міста реєстрацію повідомлень про початок виконання підготовчих або будівельних робіт; видачу дозволів на виконання будівельних робіт; реєстрацію декларацій про готовність до експлуатації об’єкта; видачу сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

Обмеження і заборони діють до затвердження в установленому порядку містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану та плану зонування території міста Ужгорода».

Продовження засідання сесії міськради – наступного четверга, 16 листопада.

1 of 15