Сергiй Ратушняк: “За пiвроку до виборiв накричимося. Зараз давайте попрацюєм”

Навколотарифна вiйна в парламентi та Київськiй мiськрадi, як кола по водi, поширюється й на регiони. То тут, то там кричать про нереально високу плату за комунальнi послуги, i дехто навiть перестає розраховуватися, вичi-куючи, що з того вийде. За таких умов журналiс-ти не могли не скористатися нагодою, щоб дiзнатися думку мера Ужгорода з цього приводу. Сергiй Ратушняк виклав свої мiркування з позицiй реалiстичних, без натяку на популiзм:

— Навколо тарифiв iде полiтична трiскотня. I я навiть знаю, як її припинити: нехай Юлiя Тимошенко очолить усi комунальнi пiдприємства, у тому числi “Уж-тепло”, i надає послуги хоч i за цiнами 1936 року. А тепер серйозно. По-перше, держава своїми постановами офiцiйно визнала, що тарифи комунальних пiдприємств були нижчими за їхню собiвартiсть, i зобов’язалася компенсувати рiзницю. До речi, борги 1999—2000 рр. часiв прем’єрства Ющенка та вiце-прем’єрства Тимошенко нам повернули лише в серпнi-вереснi минулого року.

Друге. У тарифах пiд впливом мiської влади — максимум 10%. Бо 90% — це вартiсть газу, електрики, зарплата та нарахування на неї. I якщо хтось думає, що на цих 10 вiдсотках можна заробляти мiльйони — хай стане керiвником i покаже, як.

Третє. Попередня влада хотiла бути доброю i не пiдвищувала тарифи. У пiдсумку всi комунальнi пiдприємства тодi залiзли в боргову яму i збанкрутували. 58 млн. — борг “Ужгородтеплокомуненерго”, 29 млн. — Водоканалу, 1,3 млн. — КТП. Майно останнього податкова iнспекцiя зараз продає. А що далi? Мiськвиконком i дороги продавати за борги? Хiба це вихiд?

Четверте. Тим, хто кричить про високi цiни, хочу сказати: рентабельнiсть тарифiв для населення практично в жоднiй із послуг не перевищує 1,2%. На бюджет iде навантаження вiд 3 до 5%, на бiзнес — до 7. Таким чином вони, розраховуючись майже стовiдсотково, перекривають платежi, якi не надiйшли вiд населення.

Ми так прагнемо в СОТ i вже в червнi цього року сподіваємося там бути, але ж без економiчно обґрунтованих цiн на послуги це неможливо. СОТ дає нам вiдстрочки по аграрному сектору, у банкiвськiй i страховiй сферах, по лiзингу, судових реформах, але що стосується комунальних платежiв — нiякого відтермінування нема. Ви скажете, що є малозабезпеченi. Проте ми можемо надати субсидiї 14 тисячам ужгородцiв. Мiж тим понад 4 тисячi чоловiк навiть не з’явилися за ними.

I останнє. Я люблю Ужгород i Закарпаття i хочу залучити сюди якомога бiльше стратегiчних партнерiв. Моє завдання — затягти в мiсто сотнi мiльйонiв iнвестицiй. Всi гарнi дiлянки в нас поступово перетворюються на готельнi, торговельнi комплекси, розважальнi i спортивно-оздоровчi заклади, цiлi житловi квартали. I це все без копiйки бюджетних коштiв. У цi об’єкти буде вкладено понад 350 млн. доларiв.

Наступне стратегiчне завдання — залучити iнвесторiв у комунальну сферу: освiтлення, тепло- i водопостачання, лiфти. Я хочу притягнути потужні європейські компанії — у кожнiй з цих сфер конкурують по 2—3. У сферу теплопостачання хочуть iти французи, швейцарцi i чехи. Хто кращi умови запропонує, той i працюватиме. На переробку смiття у нас претендують потужнi свiтовi компанiї з оборотом понад 40 млрд. євро на рiк. З Мукачевом за їхнiми тарифами вони працювати не хочуть. Нехай сьогоднi я поганий в очах багатьох, але роблю стратегiчно важливi i правильнi кроки, щоб Ужгород врештi став європейським мiстом. Бюджетнi кошти треба зосередити на реконструкцiї транспортних магiстралей, на дорогах, а сферу послуг — вiддати комерцiйним структурам, представникам яких партiй вони б не належали. Тiльки в тепло в Ужгородi треба вкласти 45 млн. євро. Для мiста це завдання на 70 рокiв, а ми отримуємо кошти протягом двох. Через два роки в нас запрацює аквапарк, нашi дiти будуть розважатися там на атракцiонах. У це буде вкладено 20 млн. євро — i теж жодної бюджетної копiйки. Презентабельнiсть мiста не в тому, що воно засмiчене (до речi, мешканцями Ужгорода), а в тому, що воно розвивається в правильному напрямі. Нi хлiб, нi горiлка, нi ковбаса не бувають безкоштовними, i з цього приводу нiхто не здіймає галасу. А воду чомусь хочуть мало не дармову.

Пiд моїм керiвництвом мiсто отримає зовсiм нову якiсть. 9 мiсяцiв ми не виходимо в ефiр, не даємо iнтерв’ю, не збираємо майданiв — ми працюємо. Зробити щось, маючи грошi, багато розуму не треба. Але в нашiй ситуацiї якраз має працювати менеджер, органiзатор — ось у чому моє завдання. Я просто хотiв би, щоб менi не заважали.

А щодо ситуацiї в мiськiй радi, то якби не втручалися київськi вождi, у нас була б абсолютно нормальна спiвпраця. В усiх вищеназваних проектах задiянi представники всiх фракцiй, iде спiльна робота. Це приклад того, що можна заховати прапори. За пiвроку до виборiв ще накричимося, зараз 4 роки давайте попрацюємо. Ще цього року наше мiсто стане чистим, у ньому будуть цiлi квартали з новим теплом, водою, лiфтами, перший в Українi полiгон твердих побутових вiдходiв, органiзований за свiтовими технологiями. А через 2—3 роки ми про цi проблеми взагалi забудемо. Я зроблю мiсто кращим, тiльки хотiв би, щоб менi не заважали працювати.