Виконком

Положення про комісію з питань, пов'язаних із встановленням статусу учаслика війни

1. Загальні положення 

1.1. Положення про комісію з питань, пов’язаних із встановленням статусу учасника війни, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Положення) регламентує порядок утворення та діяльності комісії щодо встановлення статусу учасника війни особам, які народилися до 31 грудня 1932 року включно і з поважних причин не мають можливості подати документи, що підтверджують факт роботи в період Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією 1941 -1945 років, та встановлення статусу учасника війни працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23. 09. 2015 р. №739.

1.2. Комісія утворюється рішенням виконавчого комітету.

1.3. Комісія у своїй роботі керується Конституцією України, Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Постановою Кабінету Міністрів України від 23. 09. 2015 року №739, Типовим положенням про комісію для розгляду питань, пов’язаних зі встановленням статусу учасника війни, відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, затвердженим наказом Міністерства соціального захисту населення України від 30.05.1996 №79 (у редакції наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 06.08.2003 № 218), іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням. 

2. Повноваження комісії 

2.1. Комісія організовує прийом заяв, документів та інших доказів громадян, веде облік цих документів, їх розгляд та приймає рішення щодо надання або відмови у наданні статусу учасника війни.

2.2. Комісія несе відповідальність за прийняті нею рішення. Рішення комісії підписують голова і секретар комісії та скріплюють їх гербовою печаткою департаменту праці та соціального захисту населення.

 2.3. Комісія уважно вивчає документи, заслуховує пояснення громадян, свідків, представників державних органів і громадських організацій, рад ветеранів, досліджує інші докази, необхідні для встановлення статусу учасника війни, та в 10-денний термін із дня прийняття документів приймає відповідне рішення, про що інформує заявника.

2.4. У разі виникнення спірних питань, комісія зобов’язана подати матеріали зі своїми пропозиціями і рекомендаціями для розгляду до обласної комісії у 10-денний термін із дня прийняття рішення.

2.5. Рішення комісії щодо встановлення статусу учасника війни зберігаються в окремих справах загального діловодства як обов’язкові документи.

2.6. Комісія в обов’язковому порядку розглядає питання встановлення статусу учасника війни на своєму засіданні. Засідання проводяться у разі потреби. Засідання комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше 2/3 загальної кількості членів комісії. Засідання комісії проводиться відкрито.

2.7. На підставі рішення комісії департаментом праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради учасникам війни видаються посвідчення в порядку та за формою, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.05. 1994 № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни». 

3. Права комісії 

3.1. Комісія має право робити запити в установи, організації та підприємства незалежно від форми власності та підпорядкування з метою надання допомоги громадянам у розшуку необхідних документів про роботу в роки війни, а також перевіряти достовірність видачі документів, вимагати від громадян додаткові документи при вирішенні питання встановлення статусу учасника війни.

3.2. Комісія має право розглядати справи громадян без їх присутності на підставі поданих документів.

Положення про пікунську раду з питань опіки та піклування над недієздатними та обмежено дієздатними особами

1. Загальні положення

1.1. Опікунська рада з питань опіки та піклування над недієздатними та обмежено дієздатними особами при виконавчому комітеті міської ради (надалі – опікунська рада) є дорадчим органом  і створена з метою надання допомоги виконавчому комітету у здійсненні ним функцій як органу опіки та піклування над недієздатними та обмежено-дієздатними громадянами міста Ужгород.

1.2. У своїй діяльності опікунська рада керується Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.99 №34/166/131/88 «Про затвердження Правил опіки та піклування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.99 за № 387/3680, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами чинного законодавства України.

2. Основні завдання

Опікунська рада надає допомогу виконавчому комітету у здійсненні ним функцій як органу опіки та піклування щодо соціально-правового захисту недієздатних та обмежено дієздатних громадян міста.

3. Діяльність опікунської ради

3.1. Опікунська рада утворюється у складі 9-15 осіб. До складу опікунської ради входять за посадою: представники відділу охорони здоров’я, департаменту праці та соціального захисту населення,   управління правового забезпечення міської ради, а також працівники Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Крім того, до складу опікунської ради входять представники установ, підприємств та організацій міста за згодою.

3.2. Склад опікунської ради затверджується рішенням виконавчого комітету міської ради.

3.3. Опікунську раду очолює голова, який за посадою є заступником міського голови.

3.4. Формою роботи опікунської ради є засідання, які скликаються секретарем опікунської ради за наявності двох і більше заяв, що надійшли на розгляд опікунської ради.

3.5. За рішенням голови опікунської ради засідання може бути проведено позачергово.

3.6. Засідання опікунської ради та прийняті рішення оформлюються протоколом, який веде секретар опікунської ради. Засідання є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини загальної кількості членів опікунської ради. Рішення приймаються простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів опікунської ради.

3.7. Головуючим на засіданні є голова опікунської ради. У разі відсутності голови опікунської ради засідання веде один із його заступників.

3.8. Протокол засідання підписується головуючим на засіданні та секретарем опікунської ради. Рекомендації або загальна думка більшості членів опікунської ради, присутніх на засіданні, стисло формулюються у протоколі засідання.

3.9. На засідання опікунської ради запрошуються особи, розгляд заяв яких включено до порядку денного. За згодою членів опікунської ради окремі заяви можуть розглядатися за відсутності заявників. Сторонні особи можуть бути допущені на засідання опікунської ради  за її рішенням.

3.10. Рішення опікунської ради приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів ради, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови опікунської ради.

3.11. Окрема думка члена опікунської ради, який голосував проти прийняття рішення, заноситься до протоколу.

3.12. Рішення опікунської ради носять рекомендаційний характер для органу опіки та піклування  міської ради. На підставі цих рішень департамент праці та соціального захисту населення, відділ охорони здоров’я  міської ради готують відповідні проекти рішень  та подають їх на розгляд виконавчого комітету.

3.13. Голова, його заступники, секретар та члени опікунської ради беруть участь у її роботі на громадських засадах.

3.14. Організаційне забезпечення діяльності опікунської ради здійснюють Ужгородський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) та департамент праці та соціального захисту  міської ради.

3.15. Опікунською радою розглядаються питання про надання до судових органів висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опіки над недієздатною особою та призначення піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності, поновлення цивільної дієздатності осіб, а також питання, що стосуються забезпечення майнових і житлових прав та інтересів осіб, яких рішенням суду визнано недієздатними (обмежено дієздатними) і яким призначено опікуна (піклувальника).

3.16. На своїх засіданнях опікунська рада розглядає та заслуховує:

– інформацію про використання опікунами (піклувальниками) пенсій, що отримують підопічні, прибутків від їхнього майна та грошових вкладів;

– звіти опікунів (піклувальників) про виконання покладених на них обов’язків;

– звіти про збереження та охорону майна, що належить підопічним.

3.17. На засіданнях опікунської ради для надання допомоги органам опіки та піклування можуть бути розглянуті інші питання, віднесені законодавством до компетенції органів опіки та піклування.

3.18. Підставою для розгляду справ є звернення та документи, що подаються громадянами, виконавчими органами  міської ради, підприємствами, організаціями та установами різних форм власності, інформація членів опікунської ради. 

4. Функціональні обов’язки членів опікунської ради

4.1. Голова опікунської ради:

– організовує роботу опікунської ради, проводить засідання опікунської ради, підписує протоколи засідань;

– веде прийом громадян з питань, що стосуються діяльності опікунської ради;

– дає доручення членам опікунської ради та контролює їх виконання;

– представляє опікунську раду в установах, організаціях, підприємствах з питань, що належать до її компетенції та повноважень.

4.2. Секретар опікунської ради:

– веде діловодство опікунської ради, оформляє та підписує протоколи засідань опікунської ради;

– веде прийом громадян, надає роз’яснення з питань, що стосуються діяльності опікунської ради;

– готує витяги з протоколів засідань опікунської ради та довідки з питань, що розглядалися;

– інформує голову опікунської ради щодо питань, що стосуються роботи опікунської ради;

– здійснює, у межах своїх повноважень, зв’язок між виконавчими органами  міської ради, фізичними та юридичними особами з питань, що стосуються діяльності виконавчого комітету, як органу опіки та піклування.

4.3. Заступники голови опікунської ради:

– виконують обов’язки голови опікунської ради, у разі відсутності голови або неможливості здійснення ним своїх повноважень;

– здійснюють контроль за виконанням рішень опікунської ради та доручень голови;

– організовують обстеження житлово-побутових умов проживання недієздатних (обмежено дієздатних) та інших категорій громадян;

– у разі відсутності секретаря опікунської ради, призначають особу з членів опікунської ради для тимчасового виконання його функцій.

4.4. Члени опікунської ради:

– беруть участь у засіданнях опікунської ради;

– виконують доручення голови опікунської ради.

4.5. Опікунська рада під час виконання покладених на неї завдань співпрацює з громадянами, установами, організаціями, підприємствами різних форм власності.

4.6. У разі необхідності управління правового забезпечення  міської ради надає правову допомогу з питань, що віднесені до діяльності опікунської ради.

4.7. Опікунська рада здійснює свою діяльність гласно, відкрито, на принципах демократичності та колегіальності.

Положення про комітет із забезпечення доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури

1.     Загальні положення

1.1. Комітет із забезпечення доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури (далі – комітет доступності) є консультативно-дорадчим органом, який утворюється при виконкомі міської ради з метою координації роботи, пов’язаної зі створенням на відповідній території для осіб з інвалідністю (у тому числі особам з інвалідністю по зору та тим, які пересуваються у візках, а також дітям з інвалідністю) та іншим маломобільним групам населення (далі – маломобільні групи населення), безперешкодного доступу до об’єктів соціальної інфраструктури (житла, громадських і виробничих будинків, будівель та споруд, спортивних споруд, місць відпочинку, культурно-видовищних та інших установ і закладів) і користування дорожньо-тротуарною мережею, транспортом, засобами зв’язку та інформації (в тому числі засобами, що забезпечують дублювання звуковими сигналами світлових сигналів, і пристроями, що регулюють рух пішоходів через транспортні комунікації).

1.2. Комітет доступності у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також цим Положенням.

2.      Основні завдання комітету доступності 

2.1. Забезпечення та здійснення громадського контролю щодо відповідності житла, громадських і виробничих будівель, а також інших будівель та споруд, у тому числі спортивного призначення, місць відпочинку, культурно-видовищних та інших установ і закладів, дорожньо-тротуарної мережі, транспорту, засобів зв’язку та інформації, території населених пунктів вимогам чинних будівельних норм.

2.2. Підготовка пропозицій виконкомом міської ради, підприємствам, установам та організаціям з питань створення для маломобільних груп населення безперешкодного доступу до житла, громадських і виробничих будівель, а також інших будівель та споруд, у тому числі спортивного призначення, місць відпочинку, культурно-видовищних та інших установ і закладів, і користування дорожньо-тротуарною мережею, транспортом, засобами зв’язку та інформації.

2.3. Надання аналітичної, інформаційної та консультативної допомоги з питань, що належать до компетенції комітету.

2.4. Сприяння розвитку середовища життєдіяльності маломобільних груп населення.

2.5. Розробка пропозицій щодо удосконалення нормативів та стандартів стосовно безперешкодного доступу маломобільних груп населення.

2.6. Сприяння ефективній взаємодії виконкомом міської ради у сфері створення для маломобільних груп населення безперешкодного доступу.

2.7. Комітет доступності відповідно до покладених на нього завдань має право:

залучати для розгляду питань, пов’язаних з його діяльністю, спеціалістів управлінь міської ради, підприємств, установ та організацій (за згодою їх керівників), а також незалежних експертів;

одержувати в установленому порядку від органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

заслуховувати на своїх засіданнях інформацію спеціалістів управлінь міської ради, що належать до його компетенції;

утворювати постійні та тимчасові робочі групи;

організовувати проведення конференцій, семінарів та інших заходів;

ініціювати перед місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування проведення нарад та слухань з питань, що належать до його компетенції. 

3.     Склад комітету доступності 

3.1. Комітет доступності провадить свою діяльність на основі взаємодії з виконкомом міської ради, громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності.

3.2. Склад комітету доступності формується із числа представників місцевих органів виконавчої влади (структурних підрозділів, на які покладено вирішення питань будівництва та архітектури, благоустрою, житлово-комунального господарства, промисловості, розвитку інфраструктури, транспорту, зв’язку та інформатизації, інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю, праці та соціального захисту населення тощо), комісій органів місцевого самоврядування (з благоустрою та архітектури), громадських організацій осіб з інвалідністю та фізичних осіб (за їх бажанням)

3.3. Чисельність представників громадських організацій осіб з інвалідністю та фізичних осіб повинна становити не менше половини загальної чисельності членів комітету доступності.

3.4. Члени комітету доступності виконують свої обов’язки на громадських засадах.

3.5. Комітет доступності очолює голова, який за посадою є заступником міського голови.

3.6. Голова комітету доступності здійснює керівництво його роботою.

3.7. Голова комітету доступності має двох заступників, які за посадами є:

керівником структурного підрозділу місцевого органу виконавчої влади, на який покладено вирішення питань будівництва та архітектури, благоустрою;

представником громадської організації осіб з інвалідністю.

3.8. Повноваження заступників голови та інших членів комітету доступності, порядок його діяльності визначаються регламентом комітету доступності, який затверджується головою. 

4.      Діяльність комітету доступності 

4.1. Формою роботи комітету доступності є засідання, що проводяться за рішенням голови комітету доступності, а у разі його відсутності – одного з заступників голови.

4.2. План роботи комітету доступності формується за пропозиціями його членів і затверджується його головою.

4.3. Порядок денний чергового засідання комітету доступності формується за пропозиціями його членів.

4.4. Засідання комітету доступності вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше як дві третини його членів.

4.5. Засідання проводить його голова, а у разі його відсутності – заступник голови.

4.6. Рішення комітету доступності (в тому числі регламент, план роботи, порядок денний) вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість присутніх на засіданні членів комітету доступності. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.

4.7. Рішення комітету доступності оформлюються протоколом, що підписує головуючий на засіданні, а також всі інші члени комітету. Рішення комітету доступності мають рекомендаційний характер.

4.8. Члени комітету доступності можуть брати участь у нарадах, що проводяться місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань, що належать до компетенції комітету доступності.

4.9. Забезпечення секретаріату комітету доступності приміщенням, засобами зв’язку, створення необхідних умов для роботи комітету доступності та проведення його засідань здійснює відповідний орган виконавчої влади.

4.10. Комітет доступності інформує громадськість про свою діяльність, прийняті на засіданнях рішення та стан їх виконання через засоби масової інформації, а також з використанням веб-сторінок місцевих органів виконавчої влади.

4.11. Комітет доступності щороку не менше одного разу на півріччя надає узагальнюючу інформацію та пропозиції комітету доступності обласної державної адміністрації.

І. Загальні положення 

1.1. Комісія з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі – Комісія) є органом, утвореним на підставі рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

1.2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII, постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», цим Положенням та іншим законодавством України. 

2. Склад комісії 

2.1. Комісія утворюється у складі голови, заступника голови, секретаря та членів комісії.

2.2. Кількісний та персональний склад Комісії затверджуються рішенням виконкому міської ради. 

3. Організація роботи, завдання та повноваження комісії. 

3.1. Основним завданням Комісії є визначення права на призначення/відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

3.2. Формою роботи Комісії є засідання, що скликаються її головою у разі потреби. Засідання Комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

3.3. Комісія, відповідно до покладених на неї завдань, розглядає подання робочої групи з питань перевірки даних, наданих внутрішньо переміщеними особами, щодо фактичного місця проживання, про призначення (відновлення) або про відмову у призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати протягом п’яти робочих днів з дня отримання такого подання.

3.4. За результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї Комісія приймає рішення щодо отримання соціальної виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.

3.5. Комісія, крім підстав відмови у призначенні (відновленні) соціальної виплати, передбачених законодавством, може відмовити заявникові у призначенні (відновленні) такої виплати в разі його відсутності за фактичним місцем проживання/перебування, зазначеним у заяві про призначення (відновлення) соціальної виплати.

3.6. Рішення комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше, ніж ½ від присутніх на засіданні членів комісії.

3.7. Комісія, крім підстав відмови у призначенні (відновленні) соціальної виплати, передбачених законодавством, може відмовити заявникові у призначенні (відновленні) такої виплати в разі його відсутності за фактичним місцем проживання/перебування, зазначеним у заяві про призначення (відновлення) соціальної виплати та надавати рекомендації щодо скасування дії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

3.8. Комісія має право одержувати в установленому порядку від місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій міста інформацію та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань.

3.9. У разі прийняття рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати комісія не пізніше наступного робочого дня надсилає копії такого рішення департаменту праці та  соціального захисту населення та органу, що здійснює інші соціальні виплати. 

4. Функціональні обов’язки членів комісії 

4.1. Голова Комісії здійснює керівництво її діяльністю, скликає  засідання для прийняття рішення і несе відповідальність за виконання покладених на комісію повноважень. У разі відсутності голови комісії його обов’язки тимчасово виконує заступник голови комісії. 

4.2. Секретар Комісії готує необхідні матеріали для роботи Комісії, повідомляє членів Комісії про дату, час та місце проведення засідання, веде протокол засідання та зберігає відповідні матеріали про роботу комісії. У разі відсутності  секретаря робочої групи його обов’язки тимчасово виконує за дорученням інший член комісії.

1.Загальні положення

1.1. Міська координаційна рада з питань сім'ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми (далі – Координаційна рада) створюється як консультативно-дорадчий орган при Ужгородській міській раді з метою забезпечення взаємодії органів і установ, на які покладається здійснення заходів з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми.

1.2. Координаційна рада у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерств, розпорядженнями міського голови, а також цим Положенням.

2. Основні завдання 

2.1. Основним завданням Координаційної ради є узгодження дій відділів та служб, на які покладено обов’язки з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми.

2.2. Координаційна рада для виконання покладених на неї завдань:

- вивчає та щоквартально узагальнює інформацію служб та відділів міської ради, на які покладено обов’язки з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми;

- приймає у межах своєї компетенції рішення, необхідні для координації діяльності структурних підрозділів з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми;

- сприяє підготовці з проведення конференцій, нарад, семінарів з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми;

- вивчає світовий досвід з питань, що належать до компетенції ради, та готує пропозиції щодо його запровадження в місті. 

3. Діяльність Координаційної ради 

3.1. Координаційна рада має право:

- залучати в установленому законодавством порядку представників структурних підрозділів, громадських об’єднань та інших організацій для розгляду питань, що належать до її компетенції (за погодженням з їх керівниками);

- заслуховувати на своїх засіданнях інформацію керівників задіяних структурних підрозділів органів місцевої влади з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми;

- проводити наради та семінари з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми.

3.2. Формою роботи Координаційної ради є засідання, які проводяться у разі потреби, але не рідше, ніж один раз у квартал.

Засідання Координаційної ради веде голова або за дорученням голови його заступник.

Засідання є правомочним, якщо на ньому присутні не менше як половина членів Координаційної ради.

3.3. Координаційна рада під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з органами виконавчої влади, громадськими організаціями, благодійними фондами, а також з міжнародними організаціями.

3.4. Координаційна рада визначає порядок своєї роботи, у межах своєї компетенції, приймає рішення, організовує та забезпечує їх виконання.

3.5. Рішення Координаційної ради приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів Координаційної ради, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Координаційної ради.

3.6. Рішення Координаційної ради оформляється протоколом, який підписує головуючий на засіданні. Рішення є обов’язковим для розгляду органами виконавчої влади та їх посадовими особами, вони використовуються під час підготовки відповідних розпоряджень і доручень міського голови.

3.7. Координаційна рада систематично інформує громадськість про свою діяльність і прийняті рішення через засоби масової організації.

3.8. Організаційно-технічне забезпечення діяльності Координаційної ради здійснює структурний підрозділ міської ради, відповідальний за реалізацію державної політики з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми.

1. Загальні положення 

1.1. Це Положення розроблене відповідно до статті 12 Закону України «Про відходи», постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 року № 1217 “Про затвердження порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів”, якими визначаються особливості управління безхазяйними відходами.

1.2. Безхазяйними вважаються відходи, що не мають власника або власник яких невідомий (далі - безхазяйні відходи).

1.3. Цим Положенням визначається порядок створення та діяльності постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами на території міста Ужгород (далі - Комісія), що утворюється та ліквідується рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

1.4. Комісія у своїй діяльності керується Законами України “Про відходи”, “Про охорону навколишнього природного середовища” та  іншими законодавчими та підзаконними актами України, рішеннями міської ради, виконавчого комітету, та розпорядженнями та дорученнями міського голови, а також цим Положенням. 

2. Мета діяльності Комісії 

2.1. Метою діяльності Комісії є:

- виявлення, облік та мінімізація небезпечного впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я  населення безхазяйних відходів;

- визначення власника безхазяйних відходів;

- зведення до мінімуму утворення несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів та зменшення їх небезпечності. 

3. Завдання, обов’язки та права Комісії 

3.1. Комісія до визначення власника відходів уживає заходів щодо визначення кількості, складу, властивостей, вартості безхазяйних відходів, ступеню їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров’я людини.

3.2. Комісія має право залучати правоохоронні органи, спеціалістів та  експертів відповідного профілю, одержувати безкоштовно від органів державної влади та місцевого самоврядування, фізичних осіб-підприємців, підприємств, установ і організацій різних форм власності міста Ужгород необхідну інформацію для своєї діяльності.

3.3. За результатами своєї роботи Комісія складає акт, який передається до виконавчого комітету Ужгородської міської ради для вирішення питання щодо подальшого поводження з безхазяйними відходами (фінансування заходів щодо визначення морфологічного складу відходів, ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів тощо). 

4. Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів 

4.1. Підставами для визначення відходів безхазяйними та їх обліку можуть бути:

- повідомлення власників або користувачів земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи;

- звернення (повідомлення) громадян, підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації;

- результати інспекційних перевірок державної екологічної інспекції в Закарпатській області, санітарно-епідеміологічної служби, відділу муніципальної інспекції з благоустрою міста.

4.2. Заяви (повідомлення) про факти виявлення безхазяйних відходів направляються на ім’я голови Комісії та розглядаються на черговому (позачерговому) засіданні Комісії.

4.3. Відділ муніципальної інспекції з благоустрою Ужгородської міської ради у межах своїх повноважень відповідно до заяв (повідомлень) про факти виявлення безхазяйних відходів уживає заходів щодо визначення власника безхазяйних відходів та контролює додержання власником вимог поводження з відходами відповідно до чинного законодавства.

4.4. Заяви (повідомлення) про факти виявлення безхазяйних відходів, власників яких не вдалося встановити відділом муніципальної інспекції з благоустрою передаються до департаменту міського господарства Ужгородської міської ради.

4.5. Департамент міського господарства Ужгородської міської ради здійснює обрахунки щодо обсягів та вартості робіт для ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ, та подає їх Комісії для складання відповідного акту.

5. Регламент роботи Комісії 

5.1. Організаційною формою діяльності Комісії є засідання (чергові, позачергові).
5.2. Чергові засідання проводяться за потребою.
5.3. Позачергові засідання проводяться у разі необхідності, негайно.
5.4. Засідання Комісії вважається правомочним за присутності на ньому не менш як половини загального складу комісії.
5.5. Комісія приймає рішення, яке вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів комісії від її загального складу.
5.6. У випадку рівного розподілу голосів, голос голови комісії є вирішальним.
5.7. Рішення комісії оформляється протоколом.
5.8. Керує діяльністю Комісії і організовує її роботу голова Комісії, а у випадку його відсутності – заступник голови; підготовка, організація засідань, оформлення рішень Комісії та протоколів покладається на її секретаря.
5.9. Голова Комісії:
- головує на засіданнях комісії;
- залучає у разі необхідності до роботи в Комісії представників правоохоронних органів, місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ, організацій різних форм власності, науковців, фахівців-практиків, експертів відповідного профілю (за згодою).

1. Загальні положення 

1.1. Консультативно-дорадча комісія (далі – комісія) утворюється рішенням виконкому міської ради з метою формування пропозицій стосовно умов та потреби щодо спрямування субвенції з державного бюджету місцевому бюджету на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа за напрямами:

- нове будівництво приміщень для розміщення малих групових будинків, житла для дитячих будинків сімейного типу, капітальний ремонт / реконструкція житла для дитячих будинків сімейного типу, яке перебуває в комунальній власності;

- придбання житла у прийнятих в експлуатацію житлових будинках для дитячих будинків сімейного типу, соціального житла, житла для дітей;

- виплата грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей з метою придбання житла для зазначеної категорії осіб;

- рецензування звітів про оцінку житла, яке придбавається на вторинному ринку;

- розроблення проектної документації на нове будівництво / капітальний ремонт/реконструкцію житла для дитячих будинків сімейного типу, нове будівництво приміщень для розміщення малих групових будинків.

1.2. Комісія є консультативно-дорадчим органом.

1.3. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», Законом України «Про житловий фонд соціального призначення», постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 877 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. N 616) «Про затвердження Порядку та умов надання у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа», цим Положенням та чинним законодавством України. 

2. Склад комісії 

2.1. Комісія утворюється у складі голови, заступника голови, секретаря та членів комісії.

2.2. Кількісний та персональний склад комісії затверджується рішенням виконкому міської ради. 

3. Функціональні обов’язки членів комісії 

3.1. Голова комісії:

- організовує роботу комісії, проводить її засідання;

- дає доручення членам комісії та контролює їх виконання.

3.2. Секретар комісії:

- веде діловодство, листування комісії, оформляє протоколи засідань комісії;

- веде прийом громадян, надає роз’яснення з питань, що стосуються діяльності комісії;

- інформує голову комісії з питань роботи комісії.

3.3. Заступник голови комісії:

- виконує обов’язки голови комісії у разі відсутності голови або неможливості здійснення ним своїх повноважень;

- здійснює контроль за виконанням рішень комісії та доручень голови;

- у разі відсутності секретаря комісії призначає особу з членів комісії для тимчасового виконання його функцій.

3.4. Члени комісії:

- беруть участь у засіданнях комісії;

- підписують протокол засідання комісії;

- виконують доручення голови комісії.

3.5. Комісія здійснює свою діяльність гласно, відкрито, на принципах демократичності та колегіальності. 

4. Повноваження комісії 

4.1. До повноважень комісії належить: 

- формування потреби щодо спрямування субвенції за напрямами, передбаченими пунктом 1.1 розділу 1 цього Положення, і підготовка відповідних пропозицій;

- уточнення пропозицій стосовно напрямів та об'єктів, на які буде спрямовано субвенцію;

- перевірка наявності у дитини статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;

- перевірка наявності документів про перебування дитини на квартирному обліку;

- перевірка наявності у дитини майнових прав на нерухоме майно або відчуження такого майна протягом останніх п'яти років;

- з’ясування можливості/неможливості вселення дитини у приміщення, що зберігалося за нею;

- перевірка наявності рецензованого звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), складеного відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;

- визначення дитини, якій буде придбано житло або призначено грошову компенсацію.

5. Рішення комісії 

5.1. Комісія протягом п’яти робочих днів із дня надходження подання   департаменту праці та соціального захисту населення розглядає його по суті у присутності дитини та приймає рішення про придбання дитині житла або виплату їй грошової компенсації.

5.2. У разі неявки дитини розгляд відповідного питання переноситься на чергове засідання комісії.

5.3. Рішення комісії оформляється протоколом, який підписується усіма членами комісії, та подається виконавчому комітету міської ради для затвердження в установленому законодавством порядку не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня його прийняття.

5.4. У рішенні комісії зазначається:

1) прізвище, ім'я та по батькові дитини, дата народження;

2) документи, що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;

3) факт перебування дитини на квартирному обліку;

4) інформація про:

- місце проживання дитини;

- наявність/відсутність у дитини житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання;

- перебування дитини на обліку внутрішньо переміщених осіб (у разі взяття її на такий облік);

- надання раніше дитині житлового приміщення за рахунок бюджетних коштів;

- наявність у дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа інвалідності, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановленими МОЗ;

- технічний стан житла, що придбавається, наявність комунікацій, придатність для проживання в ньому дитини (зазначається тільки в рішенні про придбання житла).

5.5. Рішення про придбання на вторинному ринку житла дитині приймається  комісією з урахуванням рецензованого звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), складеного відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

5.6. Комісія відмовляє дитині у придбанні житла або призначенні грошової компенсації у разі:

- подання недостовірних відомостей;

- прийняття рішення про втрату статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866;

- наявності у дитини майнових прав чи права власності на нерухоме майно, що є підставою для зняття з квартирного обліку;

- коли дитина не перебуває на квартирному обліку;

- коли дитині вже надавалося житлове приміщення.

5.7. У разі відмови у придбанні житла або призначенні грошової компенсації комісія не пізніше ніж через три робочих дні з дати прийняття відповідного рішення надсилає дитині його копію із зазначенням підстав відмови.

5.8. Не пізніше ніж через три робочих дні з дати прийняття рішення про придбання житла або призначення грошової компенсації комісія надсилає його копію дитині, а також структурному підрозділу з питань соціального захисту населення Закарпатської обласної державної адміністрації.

5.9. Копія рішення виконавчого комітету міської ради надсилається:

- структурному підрозділу з питань капітального будівництва, реставрації, реконструкції та ремонту об’єктів Закарпатської обласної державної адміністрації щодо виконання проектних, будівельно-ремонтних робіт, нового будівництва, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних;

- структурному підрозділу з питань соціального захисту населення Закарпатської обласної державної адміністрації щодо придбання соціального житла, житла для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, зокрема дітей з інвалідністю, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (далі - діти). 

6. Порядок формування потреби 

6.1. Під час формування комісією потреби в новому будівництві/придбанні житла для дитячих будинків сімейного типу, придбанні соціального житла, новому будівництві приміщень для розміщення малих групових будинків враховується кількість дітей, які перебувають на первинному обліку в службі у справах дітей міста та виховуються у закладах інституційного догляду та виховання дітей. При цьому для нового будівництва приміщень для розміщення малих групових будинків насамперед враховується кількість дітей з інвалідністю, які перебувають на первинному обліку в службі у справах дітей міста та виховуються в закладах інституційного догляду та виховання дітей, перебувають у притулках для дітей, центрах соціально-психологічної реабілітації дітей, центрах підтримки дітей та сімей.

6.2. До пропозицій щодо потреби в новому будівництві / капітальному ремонті/реконструкції житла для дитячих будинків сімейного типу, новому будівництві приміщень для розміщення малих групових будинків, придбанні житла для дитячих будинків сімейного типу, соціального житла, розробленні проектної документації для нового будівництва / капітального ремонту/ реконструкції житла для дитячих будинків сімейного типу, нового будівництва приміщень для розміщення малих групових будинків комісією Закарпатській обласній державній адміністрації подаються такі документи:

1) для придбання житла для дитячого будинку сімейного типу, соціального житла:

- акт обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), складений комісією, утвореною рішенням виконкому міської ради;

- звіт про оцінку майна (акт оцінки майна);

- фотографії житлового приміщення (будинку, квартири);